Ухвала суду № 62068635, 19.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/16869/15-к

Провадження № 1-кп/638/250/16

19.10.2016 року Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді - Хайкіна В. М.

при секретарі - Шептуха В.М.

за участю прокурораОмельченка І.І.

за участю потерпілої ОСОБА_1

з участю представника потерпілої ОСОБА_2

за участю обвинуваченого ОСОБА_3

з участю захисника обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220000000696 від 30.08.2015 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12015220000000696 від 30.08.2015 року за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_1заявив клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави у розмірі 80 розмірів заробітної плати у звязку з тим, що злочин, вчинений ним, відноситься до категорії тяжких, та передбачає покарання у вигляді від 3-х до 8-и років позбавлення волі; ОСОБА_3В не відшкодував потерпілій ні моральної, на матеріальної шкоди, а його злочинні дії призвели до тяжких наслідків, а саме ІІ групи інвалідності ОСОБА_5, а тому є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, спричинити незаконний вплив на потерпілу, свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 частини 1 статті 177 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали клопотання про обрання вінсоно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.

Прокурор підтримав заявлене представником потерпілої клопотання, просив суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, наголосивши, що ризики, передбачені п.п. 1-4 частини 1 статті 177 КПК України відсутні.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням строни обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

Згідно статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що наявність передбачених частиною 1 статті 177 КПК України ризиків стороною обвинувачення не доведено.

Даних про те, що ОСОБА_3має намір переховуватися від суду, в матеріалах кримінального провадження відсутні і протягом розгляду не встановлені. Так, дійсно, 20.09.2016 року обвинувачений не зявився в судове засідання, проте як вбачається із справки Комунального закладу охорони здоровя «Харківська міська Поліклініка №9», наданої у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 у період з 20.09.2016 року по 26.09.2016 року знаходився на амбулаторному лікуванні у лор-лікаря, а тому відсутні підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду.

Крім того, частиною 1статті 178 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд, вивчивши надані представникомпотерпілої ОСОБА_1 до поданого клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави матеріали, якими він обґрунтовує своє доводи, вважає що подане клопотання на увагу не заслуговує, оскільки в них не відображено нових обставини, які раніше б судом не досліджувалися та не оцінювались. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, який у відповідності із статтею 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів, має постійне місце реєстрації, раніше не судимий, в ході досудового слідства не порушував обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту..

Також не обґрунтовано та не доведено, що подальший розгляд кримінального провадження не можливо здійснити без обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Таким чином, розглянувши матеріали кримінального провадження, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_1про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК України.

Керуючись статтями 315, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_1про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: