Рішення № 6206756, 08.07.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.09 Справа № 11/180-09. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2,м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 4 417 грн. 12 коп.

СУДДЯЮ.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача: Пилипенко О.В., довіреність б/н від 17.06.2009 р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4 417 грн. 12 коп. заборгованості, з яких: 3 674 грн. 87 коп. боргу по договору № 668-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, 610 грн. 89 коп. пені, 31 грн. 77 коп. 3% річних, 99 грн. 59 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві до суду повернута не була, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

На виконання п. 2 резолютивної ухвали суду від 25.06.2009 р., позивач в судовому засіданні надав пояснення щодо п. 9 додатку № 2 до договору № 668-Т від 01.10.2006р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідачем підписані не були та назад позивачу від нього не поверталися. Згідно п. 10 Додатку № 2 до вищевказаного договору, якщо з боку споживача не було вмотивованої відмови щодо причин не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаний.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача розяснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо його процесуальних прав та обовязків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 668-Т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобовязався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.2 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити позивачу вартість послуг зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).

Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, станом на 27.05.2009 р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 3 674 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи рахунки відповідач отримав (крім рахунків № 668 від 31.12.2008 р., від 31.03.2009 р, від 27.04.2009р.). Але, п. 3.4 договору № 668-Т від 01.10.2006р. визначив, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача (відповідача) від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем (позивачем) послуги.

На виконання п. 2 резолютивної ухвали суду від 25.06.2009 р., позивач в судовому засіданні надав пояснення щодо п. 9 додатку № 2 до договору № 668-Т від 01.10.2006р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідачем підписані не були та назад позивачу від нього не поверталися. Згідно п. 10 Додатку № 2 до вищевказаного договору, якщо з боку споживача не було вмотивованої відмови щодо причин не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаний.

Відповідно до додатку 2 до вказаного договору якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатка (протягом 2-х днів з дня отримання), не підпише зі свого боку акт прийому-передачі послуг та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт прийому передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідач по основному боргу перед позивачем складає 3 674 грн. 87 коп. що підтверджується матеріалами справи, а саме відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01. 04.2008 р. по 27.05.2009 р.

Відповідачем доказів сплати 3 674 грн. 87 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, не подано і доказів сплати боргу, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 610 грн. 89 коп. за період з 10.11.2008 р. по 27.05.2009 р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 668-Т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 610 грн. 89 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань позивач просить стягнути з відповідача 31 грн. 77 коп. 3% річних за період з 10.11.2008р. по 27.05.2009 р. та 99 грн. 59 коп. інфляційних збитків за період з листопада 2008 р. по травень 2009 р. (п. 5.1.5 вищевказаного договору передбачає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу виконавця зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 31 грн. 77 коп. 3% річних та 99 грн. 59 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 3 674 грн. 87 коп. основного боргу, 610 грн. 89 коп. пені, 31 грн. 77 коп. 3% річних та 99 грн. 59 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. держмита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підписано 08.07.2009 р.