Ухвала суду № 62065165, 29.02.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1967/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Леміш О.М, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ТзОВ "Кредитні ініціативи", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача - МВ ДВС Ужгородського МРУЮ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Кредитні ініціативи", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача - МВ ДВС Ужгородського МРУЮ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 29.02.2016 року відкрито провадження у даній справі.

При цьому, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхомзупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили , оскільки не вжиття таких заходів вкрай утруднить виконання рішення суду або унеможливить його виконання.

Згідно ч.1, ч.5 ст.153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа і про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; зважаючи , що позивачем в обгрунтування вимог заяви не надано доводів та не зазначено мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з врахуванням вимог ЦПК України , постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№9 від 22.12.2006 року суд вважає , що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

У задоволені заяви про забезпечення позову - відмовити.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення . У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.М Леміш