Ухвала суду № 62064965, 19.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/4695/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1771/2016

Головуючий у 1 інстанції Тітова Т.А. єдиний унікальний номер 227/4695/15-ц

Доповідач Папоян В.В. номер провадження 22-ц/775/1771/2016

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Папоян В.В.,

суддів: Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та зазначав, що 17 березня 2011 року між сторонами було укладено кредитний договір №BLаЖГА згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17% річних на строк до 17 березня 2014 року. За умовами договору повернення суми кредиту повинно здійснюватися щомісячними платежами, але позичальником зазначені зобов'язання не виконуються належним чином та станом на 04 серпня 2015 року виникла заборгованості у сумі 133302 грн. 39 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 13 936 грн. 52 коп., заборгованості за відсотками у сумі 6 623 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 8925 грн., штрафу у сумі 103 817 грн. 58 коп.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2016 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 29 484 грн. та 551 грн. 20 коп. судового збору. В задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 103 817 грн. 58 коп. скасувати та ухвалити нове про задоволення цих вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам. Зокрема зазначає, що судом не враховано, що відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 року № 1888 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено тимчасову адміністрацію. Відмова у задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси та призведе до збитків.

Особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини. Позивачем рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення суми штрафних санкцій. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягають відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі і надані сторонами докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням законодавства є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.. 610 ЦК України).

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи убачається, що 17 березня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №BLаЖГА відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17% на рік з кінцевим терміном повернення кредиту 17 березня 2014 року. За умовами договору повернення суми кредиту повинно здійснюватися щомісячними платежами.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 укладеного кредитного договору за прострочення позичальником виконання боргових зобов'язань передбачено нарахування штрафних санкцій, зокрема пені у розмірі 0,50% за кожен день прострочки та штрафу у розмірі 25% від суми кредиту.

Відповідачем порушено умови погашення кредиту внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у загальній сумі у сумі 133 302 грн. 39 коп. яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 13 936 грн. 52 коп., заборгованості за процентами у сумі 6 623 грн. 29 коп., заборгованості по сплаті комісії у сумі 8 925 грн. та штрафу у сумі 103 817 грн. 58 коп. станом на 04.08.2015р., що підтверджується відповідною довідкою виданою уповноваженою особою ФГВ ФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Вирішуючи питання щодо стягнення штрафу суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що штрафні санкції за невиконання зобов'язань за кредитним договором позичальнику були нараховані під час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів. Таким чином, вимоги про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги оскільки згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до матеріалів справи відповідач зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1. Згідно розпорядження Кабінету міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м.Добропілля Донецької області, де відповідач зареєстрований та постійно проживає, включене до цього переліку. Тому правовий висновок щодо відмови у задоволені цих вимог позивача є правомірним.

Решта доводів апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують. Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: