Ухвала суду № 62062342, 18.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/1688/16-ц 18.10.2016 181016 18.10.2016

Провадження №22-ц/784/2241/16 Головуючий у першій інстанції Вострікова Л.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Шагай О.А.,

за участю представника відповідача - Федоренка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2016 року

В С Т А Н О В И Л А

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини.

До суду від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про зупинення провадження по вказаній справі, в зв'язку з перебуванням його на лікуванні.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2016 року провадження по даній справі зупинено на час хвороби відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та поновити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 та зупиняючи провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перебуває на лікуванні, що виключає його можливість явки до суду протягом тривалого часу.

Проте з таким висновком погодитися у повній мірі не можна.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, зупинити провадження у справі у випадку захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчиненняпроцесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

За приписами ч.2 даної статті, суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пп.1-3 ч.1 цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у абз.3,9 п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ст.201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених ст.202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви. Правило ч.2 ст.202 ЦПК про те, що суд не зупиняє провадження у випадках встановлених п.п.1-3 ч.1 цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника, не застосовується у випадках, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень.

Застосовуючи п.п. 2,3,5 ч.1 ст.202 ЦПК України відповідно про зупинення провадження у зв'язку із захворюванням сторони, перебуванням її у службовому відряджені чи призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту статті 157 ЦПК провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони або проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ.

Відповідно до заяви, ОСОБА_5 просив зупинити провадження у справі в зв'язку з перебуванням його на лікуванні. На підтвердження надав довідку наркологічного центру «Ренесанс» відповідно до якої він з 01 грудня 2015 року перебуває на стаціонарному курсі реабілітації у даному центрі.

Відповідач скористався своїм правом на участь у цивільній справі через свого представника, що підтверджується витягом із договору №4 про надання правової допомоги від 17 серпня 2016 року, укладеного між ОСОБА_5 та адвокатом Федоренком М.А. За умовами цього договору останнього уповноважено на представлення інтересів відповідача у даній цивільній справі з наданням йому процесуальних прав передбачених ст.ст.27,42,44 ЦПК України, без обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч.1ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Крім того, в силу ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Дана справа перебуває в провадженні суду з 16 травня 2016 року.

Таким чином, зупиняючи провадження у справі, суд не взяв до уваги як інтереси позивача, яка має законні очікування щодо розгляду її справи у розумні строки, так і інтереси неповнолітньої дитини, яка має право на своєчасне належне утримання від батька, так і самого відповідача та не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи в зв'язку з його захворюванням, оскільки останній скористався своїм правом брати участь в розгляді справи через представника, а питання про виклик відповідача для особистих пояснень судом не вирішувалося.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що зупинення провадження у даній справі суперечить принципу ефективності судового процесу, направленого на недопущення затягування розгляду справи.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 307 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2016 року, як постановлена з порушенням норм процесуального права на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2016 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: