Ухвала суду № 62059414, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/27479/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р.

у справі № 825/622/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»

до Головного управління ДФС у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 р. №0000134600, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 80 004,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 20 004,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність та товарність спірних господарських операцій, чим спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Головне управління ДФС у Чернігівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова