Ухвала суду № 62059341, 18.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/23920/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо нарахування та виплати йому з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно з положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області з 01.01.2014 по 02.08.2014 зробити йому перерахунок пенсії згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 75 % розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

стягнути з управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на його користь заборгованість, що утворилась в результаті недоплати пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 в сумі 44844,63 грн.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано. Позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки про розміри призначеної і фактично отриманої пенсії позивач щомісяця протягом 2014 року отримував суми пенсії (періодичні платежі). Таким чином про порушення своїх прав повинен був дізнатися під час отримання спірних сум, а саме протягом 2014 року.

З вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 30 березня 2016 року.

Враховуючи, що причини пропуску строку звернення до суду з позовом визнані неповажними, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока