Ухвала суду № 62059242, 12.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/12299/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Кравцова О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Інспекція) про скасування постанови № А-2112/1 у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі матеріалів позапланової перевірки щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем було прийнято постанову № А-2112/1 від 21 грудня 2015 року, якою накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вказує, що ним виконано необхідні роботи по укріпленню погреба, який розташований під фундаментом літньої кухні по АДРЕСА_1, який в подальшому зруйнувався у зв'язку з відсутністю відведення для дощової води з гаража сусіднього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Вважаючи вищевказану постанову Інспекції протиправною, а зазначені обставини в матеріалах перевірки такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувсь до суду з вимогою про її скасування.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № А-2112/1 від 21 грудня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частинами першою та п'ятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Водночас, ОСОБА_1 в своїх запереченнях вказує на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору дарування від 26 червня 2013 року позивачем отримано житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1. Серед надвірних будівель є літня кухня 1981 року побудови на бетонному фундаменті, під якою знаходиться погріб, що підтверджуються характеристикою надвірних будівель та споруд.

14 грудня 2015 року Інспекцією проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому встановлено факти порушень.

Разом з цим складено припис № С-1412/2 від 14 грудня 2015 року та протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача.

На підставі матеріалів перевірки Інспекцією прийнято оскаржувану постанову № А-2112/1 про накладення штрафу в розмірі 4250,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнано позивача винним у правопорушенні, передбаченого частинами першою та п'ятою статті 96 КУпАП.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало проведення позивачем необхідних робіт по укріпленню погреба, що розташований під фундаментом літньої кухні по АДРЕСА_1, який в подальшому зруйнувався у зв'язку з відсутністю відведення для дощової води з гаража сусіднього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом допущено ряд порушень прав позивача, а саме йому не роз'яснено його права, не роз'яснено порядок та термін оскарження постанови, позивач не ознайомлений з постановою та відсутні відмітки про відмову позивача від ознайомлення з постановою чи направлення постанови позивачу поштою.

Таку позицію Баришівського районного суду Київської області підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття державного архітектурно-будівельного контролю міститься у частині першій статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та означає сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Поняття державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Отже, державний нагляд (контроль) повинен здійснюватися уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів в межах повноважень передбачених законом.

Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 553). За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі проведеної позапланової перевірки Інспекцією прийнято оскаржувану постанову № А-2112/1 від 21 грудня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частинами першою та п'ятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 гривень.

Під час перевірки встановлено, що позивачем розпочато реконструкцію будівлі літньої кухні шляхом знесення її та виконання будівельних робіт по будівництву фундаменту із бетону розміром 5,95х3,15 метра, на відстані 2,60 метра від житлового будинку гр. ОСОБА_2 та на відстані 0,50 метра від межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, чим порушено вимоги статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункти 3.25, 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено попередній розгляд на 13 січня 2016 року.

Так, на розгляд справи з'явився представник позивача, що підтверджується журналом судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення попереднього розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомлення про вручення.

З журналу судового засідання від 13 січня 2016 року вбачається, що представник позивача мав бажання заявити клопотання про допит двох осіб в якості свідків в призначеному до розгляду справи по суті.

Однак, судом проігноровано вищенаведене клопотання та, в порушення норм процесуального права, у відсутності представника відповідача з попереднього розгляду справи перейдено до судового розгляду справи та, як наслідок, прийнято оскаржувану постанову.

Слід зауважити, що після прийняття Баришівським районним судом Київської області постанови від 13 січня 2016 року, представником Інспекції надіслано заперечення проти позову, а також низка документів, які безпосередньо стосуються справи, зокрема, протокол № 3-Л-А-1412/1, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 грудня 2015 року, припис № С-1412/2 та припис № С-1412/1.

Судом апеляційної інстанції не було звернуто увагу на вищенаведені документи, оскільки в мотивувальній частині судового рішення описано лише обставини, які досліджено Баришівським районним судом Київської області.

Слід зауважити, що судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало проведення позивачем необхідних робіт по укріпленню погреба, який розташований під фундаментом літньої кухні по АДРЕСА_1, який в подальшому зруйнувався у зв'язку з відсутністю відведення для дощової води з гаража сусіднього домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Вищенаведені обставини містяться лише в доводах адміністративного позову.

Однак, з оскаржуваної постанови Інспекції № А-2112/1 від 21 грудня 2015 року, яку, в свою чергу, додано до позовної заяви, встановлено зовсім інакші обставини, зокрема, початок реконструкції будівлі літньої кухні, літера "В", шляхом знесення її та виконання будівельних робіт по будівництву фундаменту із бетону розміром 5,95х3,15 метра, на відстані 2,60 метра від житлового будинку гр. ОСОБА_2 та на відстані 0,50 метра від межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, чим порушено вимоги статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункти 3.25, 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального та матеріального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

За встановленим частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, чого відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може робити суд касаційної інстанції, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 159, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області задовольнити частково.

Постанову Баришівського районного суду Київської області від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у цій справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Калашнікова

О. В. Кравцов