ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2016 року м. Київ К/800/12190/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо стягнення податку на доходи фізичних осіб та зобов'язання нарахувати та виплатити незаконно стягнені кошти та моральну шкоду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесений до категорії 1 другої групи інвалідності. Відповідно до п.18 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому надано гарантовані державою компенсації та пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
16 жовтня 2015 року на його звернення про роз'яснення зменшення розміру пенсії відповідач надіслав листа в якому посилається на виконання положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01 січня 2015 року податок на доходи фізичних осіб нараховується з суми пенсії, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення становить 15 відсотків. Відтак, за 12 місяців 2015 року з пенсії незаконно стягнуто ПДФО в розмірі 1613,16 гривень.
Позивач вважає дії відповідача такими, що порушують принципи національного законодавства та міжнародних прав людини.
Просить визнати протиправними дії відповідача, щодо стягнення податку на доходи фізичних осіб, зобов'язання нарахування та виплати йому 1613,16 гривень незаконно стягнених за 2015 рік та моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень.
Галицький районний суд Івано-Франківської області постановою від 18 лютого 2016 року, залишеною без зміну ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесений до категорії 1 (другої групи інвалідності) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на якого розповсюджуються згідно п.18 частини першої статті 20 Закону гарантовані державою компенсації та пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Позивач 12 жовтня 2015 року звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про надання інформації - можливого стягнення податку на доходи фізичних осіб з його пенсії.
Однак, листом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі роз'яснено, що на виконання положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01 січня 2015 року податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) нараховується з суми пенсії, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення становить 15 відсотків та військового збору (далі - ВЗ) ставка якого становить 1,5 відсотка бази оподаткування - 3654 гривень, а саме: розмір пенсії з 01 грудня 2014 року становить 4550,21 гривень.
Утримання ПДФО та ВЗ проводиться з 01 лютого 2015 року. База оподаткування - 896,21 гривень (4550,21 - 3645).
Розмір ПДФО - 134,43 гривень (896,21 х 15%).
Розмір ВЗ - 13,44 гривень (896,21 х 1,5%). Всього утримується із пенсії щомісячно 147.87грн. (134.43 +13.44). Сума до виплати протягом лютого - жовтня становить 4402,34 гривень (4550,21 - 147,87) щомісячно.
Таким чином, за 9 місяців 2015 року із пенсії утримано 1330,83 гривень ПДФО та ВЗ (147,87 х 9 = 1330,83).
З 01 січня 2015 року пенсія позивача зменшилась на суму оподаткування в частині перевищення пенсії трьох розмірів мінімальної заробітної плати зі ставкою оподаткування 15%, у зв'язку із чим він звертався до відповідача з питанням роз'яснити зменшення його пенсійного забезпечення та просив відновити його порушені пенсійні права, однак отримав відмову.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що застосовуючи норми Податкового кодексу України, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківській області, як податковий агент, який нараховує та виплачує пенсію позивачу, правомірно утримує з пенсії позивача податок на доходи фізичних осіб зі ставкою податку 15 відсотків бази оподаткування та військовий збір 1,5 відсотків від об'єкту оподаткування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесений ряд змін до норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПКУ) та до норм Бюджетного кодексу України, а саме.
Відповідно статті 1 Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, до загальнодержавних податків (стаття 9 Кодексу) належить податок на доходи фізичних осіб.
Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Відповідно Податкового кодексу України починаючи з 1 січня 2015 року платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент (п.п.162.1.1,162.1.3 п.162.1 статті 162 Кодексу).
Згідно п.п.163.1.1, 163.1.2 п.163.1 статті 163 Кодексу об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статті 163 ПКУ, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Пунктом 164.1 статті 164 Кодексу передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно п.п.164.2.19 п.164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Пунктом 167.1 статті 167 Кодексу визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
При цьому, з 1 січня 2015 року згідно статті 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218 гривень на місяць.
Згідно пп.168.1.1 п.168.1 статті 168 Кодексу оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3 654,00 гривень (розмір мінімальної заробітної плати 1 218,00 гривень х 3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків. Якщо сума нарахування більше 12 180,00 гривень (мінімальна заробітна плата 1 218,00 грн. х 10) ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.
Статтею 64 Бюджетного кодексу України (із змінами та доповненнями) передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно Закону України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» та Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів, щодо податкової реформи» тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п.162.1 статті 162 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 163 цього Кодексу.
Отже, з 01 січня 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії. Положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01 січня 2015 року, і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому у відповідача відсутні правові підстави не застосовувати норму закону, яка є чинною та такою, що не визнана не конституційною.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що дії відповідача при утриманні з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору є правомірними, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Львівський апеляційний адміністративний суд, який переглядав постанову суду першої інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції та обґрунтовано залишив її без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на пункт 18 частини першої статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді А.В. Єрьомін
О. В. Калашнікова
Судове рішення № 62059236, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 341/30/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: