Ухвала суду № 62059101, 18.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя - доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

18 жовтня 2016 року Справа: №826/8208/16

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Держави України про:

1) визнання неправомірними дій чи бездіяльності Держави України щодо порушення його права на забезпечення загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві згідно з постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232; дій під час прийняття рішення по скарзі від 23.06.2015 р.; порушення права позивача на ефективність і своєчасність захисту його прав при розгляді скарги від 23.06.2015 р.; порушення права позивача на ефективний та справедливий захист його прав та інтересів з боку держави при розгляді скарги від 23.06.2015 р.; невжиття системи заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин незабезпечення позивача загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві згідно з постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232 і щодо не попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю такого забезпечення; порушення права позивача на соціальний захист, права на ліквідацію перешкод при здійсненні його прав та законних інтересів після звернення до відповідача, який не дотримався встановленого порядку реалізації даного права;

2) зобов'язання Міністра соціальної політики України розглянути скаргу позивача від 23.06.2015 р. і надати йому рішення, постанови, накази та роз'яснення по кожному зазначеному пункту Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію» окремими листами за адресою: 50083 м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 2-8;

3) визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними і такими, що змінили досягнутий рівень гарантій існуючого порядку надання своєчасної та кваліфікованої соціальної допомоги, звузили зміст і обсяг прав, свобод та інтересів позивача, які він мав, та обмежили їх конституційні гарантії;

4) визнання дій чи бездіяльності відповідача при розгляді скарги позивача від 23.06.2015 р. такими, що порушили його права як громадянина України;

5) відшкодування у найменший термін моральної шкоди, завданої позивачу діями відповідача та стягнення за рахунок Державного бюджету України на користь позивача завданої йому моральної шкоди в розмірі 41340,00 грн.;

6) стягнення з відповідача на користь позивача витрат, які він поніс у зв'язку з провадженнями в національних судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, проїзд, поїздки, поштові послуги в розмірі 200,00 грн.;

7) зобов'язання відповідача в особі Міністра соціальної політики України дотримуватися і правильно застосовувати ст.ст. 1, 22, 40, 48, 68 Конституції України, норм ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України «Про державну службу», ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» при прийнятті рішень за скаргою позивача від 23.06.2015 р. та письмово повідомити позивача про місце, день і час, коли його скарга буде розглянута по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2016 року позовну заяву було залишено без руху.

На погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом наведення поважних причин пропуску строку звернення з даною апеляційною скаргою та сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 826/8208/16, або надання доказів, підтверджуючих, що апелянт перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Від апелянта надійшла заява про відкриття провадження у справі після усунення недоліків його апеляційної скарги, в якій заявник просить визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду з апеляційною скаргою у зв'язку з несвоєчасним отриманням копії рішення суду першої інстанції та звільнити його від сплати судового збору і відкрити провадження у справі.

Перевіривши доводи заявника клопотання та надані ним документи на їх підтвердження вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стосовно вимог заявника щодо визнання поважними причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції слід зазначити, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано 09.07.2016 р. /Т.1 а.с. 14/, а з даною апеляційною скаргою він звернувся до суду лише 29.08.2016 р., тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 3 ст. 186 КАС України, про що було зазначено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року про залишення його апеляційної скарги без руху /Т.1 а.с.31-34/.

Отже, наведені ним причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою не є поважними та спростовуються матеріалами справи.

Щодо вимог заявника про звільнення від сплати судового збору слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, а обставиною, зокрема для зменшення сплати судового збору - те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та не має можливості сплатити судовий збір у розмірі, визначеному законодавством.

Разом з тим, з клопотання апелянта та доданих до нього документів не вбачається наявності виключних правових підстав для його звільнення від сплати судового збору, оскільки надана ним довідка УПСЗН від 10.10.2016 р. № 9589 містить лише відомості про отримання ним компенсаційної виплати по догляду за інвадіом І групи і в ній не вказано, що апелянт не має іншого доходу (наприклад, пенсії).

Стосовно доводів апелянта про те, що він звільнений від сплати судового збору як представник інваліда І групи, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», видаються не обґрунтованими, оскільки адміністративний позов, поданий ОСОБА_1 у межах даної справи, стосується захисту безпосередньо його власних прав та законних інтересів, а не прав та інтересів особи, яка має статус інваліда І групи, представником, якої він є.

Тож, у даному випадку посилання апелянта на ст. 172 СК України, якою врегульовано обов'язок дитини, повнолітніх дочки та сина піклуватися про батьків, та п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що його позовна заява стосується відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, а тому, він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», також є не обґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тобто, вказаною правовою нормою передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовних заяв у зазначеній категорії справ, а не апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції.

При цьому, аналогічні підстави для звільнення від сплати судового збору були наведені апелянтом й в апеляційній скарзі і в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року було зазначено підстави, з яких такі доводи судом не приймаються.

Разом з тим, враховуючи важкий майновий стан апелянта та з метою забезпечення реалізації його конституційного права, регламентованого статтею 55 Конституції України, на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне зменшити йому розмір судового збору на 50% від суми що підлягає сплаті.

Так, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 р. у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» було встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1378,00 грн.

Отже, повний розмір судового збору за подання апелянтом даної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 1378,00 грн., а розмір, зменшений судом: 1378 : 2=689,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідне відмовити в задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, зменшити йому розмір судового збору та у відповідності до ст. 102 КАС України продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, на п'ятнадцять днів.

Керуючись ст.ст. 88, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії на 50%, визначивши його зменшений розмір - 689,00 грн.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, на п'ятнадцять днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.В. Епель