Постанова № 62059009, 18.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року справа №805/1142/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2

при секретарі судового

засідання: ОСОБА_3

за участю представників:

від позивача: не зявився

від першого відповідача: не зявився

від другого відповідача: ОСОБА_4 на підставі довіреності від 01.06.2016 р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргуСловянського міського відділу Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 27 липня 2016 року

по адміністративній

справі № 805/1142/16-а

за позовом ОСОБА_5

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області,

Словянського міського відділу Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області,

про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення одноразової грошової допомоги, стягнення грошового забезпечення за два місяці, визнання частково незаконним наказ Головного управління МВС України в Донецькій області № 354 о/с від 06.11.2015 в частині визначення вислуги років, зобовязання виплатити середнє грошове забезпечення з 06.11.2015 по 13.04.2016; зобовязання перерахувати та сплатити компенсацію за невикористану відпустку (37 діб) з розрахунку середньомісячної заробітної плати на момент незаконного звільнення з ОВС, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі перший відповідач), Словянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Словянськ та Словянського району) (далі другий відповідач) про:

- стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2015 по 06.11.2015 в розмірі 41 712 грн.;

- стягнення одноразової грошової допомоги в розмірі 70 747,74 грн.;

- стягнення грошового забезпечення за два місяці в розмірі 13 475,76 грн.;

- визнання частково незаконним наказ Головного управління МВС України в Донецькій області № 354 о/с від 06.11.2015 в частині визначення вислуги років;

- зобовязання виплатити середнє грошове забезпечення з 06.11.2015 по 13.04.2016;

- зобовязання перерахувати та сплатити компенсацію за невикористану відпустку (37 діб) з розрахунку середньомісячної заробітної плати на момент незаконного звільнення з ОВС (з суми 6737,88 грн.) (том 1, а. с. 3-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2016 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання частково незаконним наказ Головного управління МВС України в Донецькій області № 354 о/с від 06.11.2015 в частині визнання вислуги років залишено без розгляду (том 1, а.с. 199).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого:

-стягнуто зі Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2015 по 02.11.2015 включно в сумі 27 416,85 грн.;

-стягнуто зі Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в розмірі 56 147,60 грн.;

-зобовязано Слов'янський міський відділ (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління МВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 06.11.2015 по 11.04.2016 включно з розрахунку середньоденного грошового забезпечення в розмірі 220,91 грн.;

-стягнуто зі Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління МВС України в Донецькій області компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 6650,77 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено (том 2, а. с. 37- 43).

Другий відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах в повному обсязі (том 2, а. с. 50-53).

На думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції помилково взято для розрахунку середнє грошове забезпечення на серпень 2014 року, а також проігноровано норми ч.4 п.2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року та п.3.5.2. Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», яка затверджена наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 року.

Стосовно стягнення зі Словянського МВ одноразової грошової допомоги у розмірі 56147,60 грн., другий відповідач вказує, що виплата додаткових видів грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу за загальними результатами роботи протягом місяця, про що зазначається в наказі про встановлення розміру премії та надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, який затверджується начальником (заступником начальника) органу. А в наказі № 331 о/с від 3.11.2015 року щодо поновлення позивача, йому не було встановлено конкретного розміру окладів, надбавок, доплат, преміювання тощо.

Стосовно стягнення компенсації за невикористані дні відпустки у сумі 6650,77 грн. заявник апеляційної скарги вказує на необхідність застосування ч.3 ч.2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 р., а саме, обчислювати середньомісячну заробітну плату виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Відповідач наголошує на тому, що до спірного питання щодо нарахування та виплати середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні не можна застосовувати положення статті 117 КЗпП, оскільки порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС та умови грошового забезпечення цих осіб встановлюються спеціальними нормативно-правовими актами. Крім того, затримка виплати грошового забезпечення при звільненні осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ відбулась не з вини Словянського міського відділу, так як цей відповідач не є головним розпорядником бюджетних коштів.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник другого відповідача в суді апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, судове рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач та перший відповідач в судове засідання не зявились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.08.1997 року.

Наказом в.о. начальника СКЗ Словянського МВ ГУМВС України в Донецькій області (з обслуговування м. Словянськ та Словянського району) від 30.09.2013 №440 о/с позивач був призначений начальником штабу Словянського МВ (з обслуговування м. Словянськ та Словянського району) з 05.08.2013.

Згідно витягу з наказу від 12.08.2014 №1535 о/с МВС України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою КМУ від 29.07.1991 № 114, позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2015 у справі № 808/7053/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 805 від 29.07.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУМВС України в Донецькій та Луганській областях» в частині звільнення ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ України; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1535 о/с від 12.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_5 (М-023260), начальника штабу Словянського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; поновлено підполковника міліції ОСОБА_5 (М-023260) на посаді начальника штабу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) з 12.08.2014; стягнуто зі Слов'янського міського відділу на користь ОСОБА_5 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2014 по 12.03.2015 у розмірі 47165,16 грн.

Зазначена постанова набрала законної сили, а обставини встановлені цим рішенням не доказуються при розгляді інших справ відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області №331 о/с від 03.11.2015 підполковника міліції ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника штабу Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) з 13.08.2014 року (том 1, а. с. 16).

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 №354 о/с згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) підполковника міліції ОСОБА_5 (М-023260) начальника штабу Словянського міського відділу (з обслуговування м. Словянськ та Словянського району) з 06 листопада 2015 року (том 1, а. с. 74).

Згідно даних трудової книжки, позивач в період часу з 25.05.2015 року по 05.11.2015 року працював в Відділі державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції на різних посадах (том 1, а. с. 18-19).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Спірними питаннями у справі є правомірність та правильність нарахування (не нарахування) відповідачем відповідних виплат позивачу, зокрема, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, одноразової грошової допомоги, середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку.

Щодо стягнення грошового забезпечення за час невиконанням рішення про поновлення на роботі за період з 13.03.2015 року по 02.11.2015 року.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року по справі № 808/7053/14 про поновлення на роботі позивача було виконано лише 03.11.2015 року, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Факт наявності у позивача права на виплату йому грошового забезпечення за період з 13.03.2015 року по 02.11.2015 року не є спірним між сторонами. Спірним є порядок обчислення середнього заробітку для визначення розміру наведених виплат.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги в цій частині стягнув на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2015 року по 02.11.2015 року в сумі 27 416, 85 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при обчисленні суми грошового забезпечення за період з 13.03.2015 року по 02.11.2015 року необхідно застосовувати розмір середньої заробітної плати за червень та липень 2014 року, а також враховувати виплачену відповідачем суму грошового забезпечення в цей період та суму отриманої заробітної плати у Відділі державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції.

Відповідно до абзацу 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок № 100).

У межах спірних відносин має місце несвоєчасне виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.

Період, за яким обчислюється середня заробітна плата визначено у розділі 2 цього Порядку № 100, за приписами п.2 якого обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Частиною 8 цього Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області № 8708/803/07-2016 від 13.07.2016 р., в червні 2014 року позивачу нараховано грошове забезпечення у розмірі 6445,88 грн., у липні 2014 року 7029,89 грн. (том 1, а. с. 193).

Враховуючи приписи п.1.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка затверджена Наказом МВС № 499 від 31.12.2007 яким встановлено, що при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата, середньоденна заробітна плата позивача складає 220,91 грн. = (6445,88 грн. (червень 2014 року) + 7029,89 грн. (липень 2014 року) : 61 (календарні дні за два місяці).

Період невиконання рішення суду про поновлення на роботі з 13.03.2015 по 02.11.2015 включно складає 235 днів.

Таким чином, за час невиконання рішення про поновлення на роботі з 13.03.2015 р. по 02.11.2015 р. включно з урахуванням нарахованої позивачу суми грошового забезпечення в розмірі 10863,84 грн. за цей період згідно довідок (том 1, а. с. 23, 96, 97) та з урахуванням отриманої заробітної плати у Відділі державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції в розмірі 13633,16 грн. згідно довідки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29.06.2016 № 10-5-606 (том 1, а. с. 148) стягненню підлягає грошове забезпечення в розмірі 27 416 грн. 85 коп. = (220,91 грн. * 235 днів)- (10863,84 грн. + 13633,16 грн.).

Стосовно вимог позивача щодо стягнення одноразової грошової допомоги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10 Постанова КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі Постанова № 393), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 106 розділу 9.9 Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених Наказом МВС від 30.06.2005 № 501 «Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати» встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, у встановлених випадках виплачується грошова допомога у відповідному відсотку місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому в розрахунок включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії тощо) у розмірах, що були їм встановлені наказами керівників органу на день звільнення зі служби.

Згідно Наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 7 грудня 2015 року № 7 о/с лк, вислуга років на 6 листопада 2015 року у календарному обчисленні для виплати грошової допомоги становить 21 рік 08 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні 28 років 01 місяць 10 днів. (том 1, а. с. 75).

В Наказі № 331 о/с від 03.11.2015 року щодо поновлення позивача, йому не було встановлено конкретного розміру окладів, надбавок, доплат, преміювання тощо.

Відповідно довідки від 17.05.16 р. позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні 14600,25 грн. та сплачена з відрахуванням податків та зборів в розмірі 14381,25 грн. (том 1, а. с. 190).

При розрахунку одноразової грошової допомоги відповідач виходив з суми грошового забезпечення - 1390,50 грн., розрахованої відповідно до ч.4 п.2 Порядку № 100, посадового окладу позивача, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, які затверджені Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 року (том 1, а. с. 191).

Оскільки на день звільнення 06.11.2015 року позивачу не встановлено конкретного розміру окладів, надбавок, доплат, преміювання, колегія суддів погоджує доводи заявника апеляційної скарги щодо застосування при обчисленні цього виду грошової допомоги лише розміри посадового окладу позивача, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, які затверджені Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 року.

Щодо стягнення компенсації за невикористані дні відпустки.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати, зокрема, для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Згідно довідки від 22.12.15 № 15/1738 позивачу 18.12.2015 року нарахована та виплачена компенсація за невикористану відпустку (37 діб) у розмірі 1714,95 грн. (без компенсації прибуткового податку) (том 1, а. с. 23, 98).

Колегія суддів зазначає, що при розрахунку даної компенсації відповідач правомірно застосовував положення частини 3 пункту 2 Порядку № 100, та враховував грошове забезпечення за вересень та жовтень 2015 року, яке обчислене відповідно до Наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року.

Щодо зобовязання другого відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 06.11.2015 року по день остаточного розрахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи спірні позовні вимоги, а саме, виплату середнього заробітку ( грошового утримання) за затримку розрахунку при звільненні працівника органів внутрішніх справ, дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин застосовуються як норми спеціального закону, якими врегульовувалися порядок та умови проходження служби в міліції на час виникнення спірних відносин так і норми Кодексу законів про працю України.

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII (далі Закон №565) форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.18 Закону № 565).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ (абзац 1 п. 2 Постанови №1294).

Відповідно до абзацу 1 п. 1.6. Інструкції №499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Спеціальним законодавством, яке розповсюджується на спірні правовідносини не передбачено право звільненого працівника міліції на середній заробіток за весь час затримки по день фактичної виплати грошових коштів при звільненні згідно зі ст. 117 КЗпП України.

Таким чином, вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не підлягають задоволення з огляду на те, що така відповідальність передбачена ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України. Водночас статтею 18 Закону №565 встановлено, що порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується спеціальним законодавством, а саме Положенням про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх сил України, яким не передбачено проведення таких виплат.

Державою Україна передбачено низку соціальних гарантій для прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення працівників внутрішніх справ спеціальним законом, і в даному випадку позивач безпідставно вважає, що при звільненні він має право на захист свого порушеного права як за спеціальним законом, так і за нормами Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів при розгляді справи керувалася приписами ст.244-2 КАС України щодо обовязковості судових рішень Верховного Суду України та враховувала висновки, зазначені, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 у справі №21-413а14 за результатами розгляду з мотивів неоднакового застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, норма статті 117 КЗпП повязує відповідальність за затримку розрахунку при звільненні з виною уповноваженого органу, яка в межах спірних правовідносин не доведена, оскільки другим відповідачем, який не є головним розпорядником бюджетних коштів, здійснювались всі необхідні дії щодо отримання необхідних коштів від МВС України для розрахунку з позивачем.

Відповідно до статті 202 КАС України суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасовує, з огляду на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. 24, ст. 41, ст. 167, ст. 184, ч.1 ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Словянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № 805/1142/16-а задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № 805/1142/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Словянського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Словянськ та Словянського району) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2015 по 06.11.2015 в розмірі 41 712 грн.; стягнення одноразової грошової допомоги в розмірі 70 747,74 грн.; стягнення грошового забезпечення за два місяці в розмірі 13 475,76 грн.; зобовязання виплатити середнє грошове забезпечення з 06.11.2015 по 13.04.2016; зобовязання перерахувати та сплатити компенсацію за невикористану відпустку (37 діб) з розрахунку середньомісячної заробітної плати на момент незаконного звільнення з ОВС (з суми 6737,88 грн.) задовольнити частково.

Стягнути зі Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Словянськ та Словянського району) Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошове забезпечення за час невиконання рішення про поновлення на роботі з 13.03.2015 по 02.11.2015 включно в сумі 27 416,85 грн. (двадцять сім тисяч чотириста шістнадцять гривень вісімдесят пять копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 18 жовтня 2016 року. Повний текст постанови складений та підписаний 18 жовтня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді:Л.А. Василенко

ОСОБА_2