Ухвала суду № 62058998, 19.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

19 жовтня 2016 р.справа № 263/7817/16-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В. розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2016 року у справі №263/7817/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (далі Управління) на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2016 року у справі №263/7817/16-а.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За приписами частини другої статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В цій справі постанова судом першої інстанції прийнята у відкритому судовому засіданні, положення частини третьої статті 160 КАС України судом не застосовувались, тому початок перебігу строку на апеляційне оскарження слід обраховувати з дати її проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова суду прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача 20 вересня 2016 року.

В матеріалах адміністративної справи є відомості щодо отримання постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2016 року представником відповідача нарочно 27.09.2016 (а.с.56).

Апеляційну скаргу Управління подало 5 жовтня 2016 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції (а.с.59-62), тобто з пропущенням строку встановленого ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження від апелянта не надходила.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а відповідної заяви щодо його поновлення не надано, суддя-доповідач дійшов до висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу апелянта без руху з наданням строку для подання апелянтом заяви щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску, якщо такі є.

Відповідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовані тим, що Управління не має можливості сплатити судовий збір у звязку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити Управління від сплати судового збору.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 3 статті 9 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору, не свідчіть про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір, як зазначено в клопотанні.

Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування.

Також, апелянтом не надано до матеріалів справи доказів, здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Таким чином, зважаючи на визначену судом розмір судового збору та оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин в підтвердження неможливості сплати судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Суддя вважає за необхідне також зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України Про судовий збір, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Відповідно до вимог ст.3 Закону № 3674-VI в даному випадку обєктом справляння судового збору є апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судовий збір сплачується як у безготівковій так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення звязку та справляється за місцем розгляду справи.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1 378,00 грн. (позовна заява подана 17.06.2016).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 2).

Згідно п. 3 ч.2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою сплачується судовий збір у сумі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (пп. 1.2).

Оскільки, при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (на день подання позовної заяви), тому апелянту необхідно сплатити 606,32 грн. (1378,00*0,4*110%).

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір у розмірі 606,32 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій обл.; код банку отримувача (МФО) 834016; рахунок отримувача 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області, Донецький апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34511611 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, надати заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження та вказати підстави для поновлення строку та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 вересня 2016 року у справі №263/7817/16-а залишити без руху.

Розяснити скаржнику, що якщо недоліки не буде усунено протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.

Суддя Сіваченко І.В.