Ухвала суду № 62058977, 18.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Акулов Є.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року справа №414/823/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

ОСОБА_2,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 19 серпня 2016 р. у справі № 414/823/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 19 серпня 2016 року у справі № 414/823/16-а адміністративний позов ОСОБА_3, задоволено. В наслідок чого, визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 з березня 2016 року. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_4 та виплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року на рахунок, відкритий позивачем раніше у публічному акціонерному товаристві «Ощадбанк». (арк.справи 117-123)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 130-134)

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є пенсіонером, перебуває на обліку в УПФУ в Кремінському районі і отримує пенсію за віком, що збігається із даними пенсійного посвідчення. (арк.справи 13).

Відповідно до довідки від 07.09.2015 року № 915011626 (арк.справи 12), ОСОБА_3 взято на облік, як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Адреса реєстрації: м.Креміна, вул.Садова, буд.№92. Строк дії цієї довідки визначений до 31.12.2054 року. Довідка на момент розгляду справи не скасована і є чинною. (арк. справи 12)

У відповідності до виписки по картковому рахунку ОСОБА_3 (арк.справи 14-15), на ім'я позивача у ПАТ «Ощадбанк» відкрито картковий рахунок № 0120-2625300020452, на який нараховується пенсія в сумі 949,00 грн. Останнє нарахування пенсії було здійснено у лютому 2016 року.

З пояснень представника відповідача в суді першої інстанції встановлено, що виплати пенсії позивачеві припинено з 1 березня 2016 року, після надходження до УПФУ списків СБУ, де значилося також прізвище позивача, на підставі усної вказівки керівництва.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

В запереченнях представник відповідача посилається на лист Міністерства соціальної політики України від 16.02.2016 року № 672/8/10-16/081 «Про посилення контролю щодо обліку внутрішньо переміщених осіб», згідно з яким з метою забезпечення дієвого контролю в системі обліку внутрішньо переміщених осіб та здійснення соціальних виплат необхідно забезпечити належне реагування на інформацію, яка надходить від органів МВС, Нацполіції, СБУ, Держприкордонслужби тощо. З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції» соціальні виплати особі щодо якої отримана інформація мають бути тимчасово призупинені, до надходження відповідних відомостей від органів Державної міграційної служби, або підтвердження особою факту проживання за місцем проведення виплат.

Тому, з метою посилення контролю в системі обліку внутрішньо переміщених осіб та на підставі інформації, яка надійшла від Служби Безпеки України про можливо безпідставну виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам, щодо яких потребує перевірка обґрунтованості продовження виплати пенсії на підконтрольній Україні території, виплата пенсії позивачу з 01.03.2016 року була призупинена.

Разом з цим, в своїх запереченнях представник відповідача вказує, що управління не приймало рішення щодо відмови в поновленні виплати пенсії позивачу, а лише повідомило його які дії необхідно вчинити та які документи надати для поновлення виплати пенсії, тому права позивача порушені відповідачем не були.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами представника відповідача, оскільки позивач в своїй позовній заяві оскаржує дії відповідача щодо припинення йому виплати пенсії, а не відмови в поновленні виплати пенсії.

В ході розгляду справи встановлено, що УПФУ в м Рубіжному не приймало жодних рішень про припинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2016 року.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (в редакції на час призупинення пенсії позивачу) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюються в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому. Зазначені виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії такої довідки, виданої після 09.09.2015 року. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати.

Отже, умовами продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк» або з доставкою додому весь час дії такої довідки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року на час її прийняття строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлено не було.

26.08.2015 року Постановою Кабінету Міністрів № 636 внесено зміни до Постанови № 509, якими, зокрема встановлено строк дії такої довідки у шість місяців з дати її видачі.

Постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 року № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті на облік позивача до УПФУ ним надано довідку від 07.09.2015 року № 915011626, згідно якої позивач взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача - м.Креміна, вул.Садова, буд.№ 92, строк дії довідки 31.12.2054 року. (арк.справи 12).

Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «інформація, яка надійшла від Служби безпеки України про можливо безпідставну виплату пенсії», як про це заявляє представник відповідача у запереченнях.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що на час припинення відповідачем виплати пенсії позивачу - 01.03.2016 року були відсутні, встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для припинення йому пенсії.

Разом з цим, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Згідно п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати припиняються у разі:

1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати;

2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї;

3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;

4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Посилання заявника апеляційної скарги на вищезазначений Порядок та лист Міністерства соціальної політики України від 16.02.2016 року № 672/8/10-16, як на підставу припинення виплати пенсії позивачу, колегія суддів вважає неприйнятними з огляду на наступне.

Припинення виплати пенсії позивачу відбулося 1 березня 2016 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 року № 365 та з підстав, не передбачених у статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, зазначені листи Міністерства соціальної політики України від 16.02.2016 року № 672/8/10-16 та Головного Управління ПФУ від 25.02.2016 року № 1566/02-02 не є нормативно-правовими актами, на підставі яких можливо припинити виплату пенсії позивачу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що на час припинення пенсії позивачу 01.03.2016 року не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, тому дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу є протиправними, доказів щодо правомірності своїх дій стосовно невиплати пенсії позивачу з 01.03.2016 року відповідачем не доведено.

Стосовно доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивач не проживала за адресою, зазначеною у довідці про взяття на облік переміщеної особи, як встановлено відповідачем, колегія суддів зазначає, що встановлення відсутності знаходження особи за місцем їх фактичного проживання/перебування покладено відповідно до п.2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) або робочі групи, а не на відповідача.

Тобто у відповідача відсутні повноваження здійснення вищезазначеного контролю.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечуючи проти позову відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 19 серпня 2016 р. у справі № 414/823/16-а залишити без задоволення.

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 19 серпня 2016 р. у справі № 414/823/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

ОСОБА_2