Ухвала суду № 62058894, 18.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2016 р. справа № 334/2526/16-а(2-а/334/152/16) Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А. ознайомившись з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м Запоріжжя від 18 серпня 2016 р. у справі № 334/2526/16-а(2-а/334/152/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя третя особа: ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання призначити пенсію,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Одночасно з апеляційної скаргою, відповідачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір, оскільки частиною 1 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надано вичерпний перелік призначень витрат за рахунок коштів пенсійного фонду, серед яких витрати на сплату судового збору не передбачені, а також зазначено, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір, а не Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і з 01.09.2015 року органи Пенсійного фонду є платниками судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обовязок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"

Таким чином, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Про відсутність підстав для задоволення такого клопотання свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обовязків, передбачених законами України, у звязку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги , буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу юридичними та фізичними особами, які зобовязані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору або відстрочивши його сплату, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", зі змінами, що набрали чинності з 01.09.2015 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2016 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень.

Підпунктами 3.1. статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн. * 0,4 = 551,20 грн.).

Виходячи з цього, сума судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягає сплаті, становить 606,32 грн. (551,20*110%=606,32 грн.).

Реквізити для справляння судового збору: отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Призначення платежу - *;101; ххх (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ххх (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою 03.10. 2016 року.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2016 р., що в даному випадку є перепоною для суду апеляційної інстанції для встановлення дати отримання оскаржуваного рішення, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту подання відповідачем апеляційної скарги в межах строку, встановленого ч.2 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити їй пятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору та доказів на підтвердження отримання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2016 р. у справі № 334/2526/16-а(2-а/334/152/16, або зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня2016 р. у справі № 334/2526/16-а(2-а/334/152/16- залишити без руху та надати пятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до касаційного суду згідно ст. 212 КАС України.

Суддя Н.А.Олефіренко