Постанова № 62058555, 05.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року (о 13 год. 20 хв.)Справа № 808/2722/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

до Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (далі ПрАТ «Завод напівпровідників», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з плати за землю у розмірі 4 569 914,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Податковий кодекс України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобовязань з орендної плати за землю з юридичних осіб, самостійно визначених платником податків виник на підставі податкової декларації з плати за землю №902027164 від 19.02.2016, у якій відповідачем самостійно визначені грошові зобовязання, які сплачуються щомісячно в сумі 762 927,43 грн. З урахуванням часткової сплати у сумі 7 650,11 грн. та існуючої переплати у сумі 0,33 грн. податковий борг ПрАТ «Завод напівпровідників» за лютий липень 2016 року складає 4 569 914,14 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму податкової заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив стягнути з відповідача кошти в сумі частини податкового боргу з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) в сумі 4 569 914,14 грн. з рахунків платника податків ПрАТ «Завод напівпровідників», а також за рахунок готівки.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 30.09.2016 (вх. №28199). Зокрема, зазначають, що у термін, передбачений Податковим кодексом України до 20.02.2016 відповідачем була подана декларація з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на поточний рік. Однак, звертають увагу суду, що ПрАТ «Завод напівпровідників» не отримував від СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС податкової вимоги щодо сплати узгодженої суми грошового зобовязання (оплата за землю (орендна плата за земельні ділянки) в розмірі 4 569 914,14 грн., в установлені законодавством строки, як того вимагає пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України. Твердження позивача про те, що раніше вже була направлена відповідачу податкова вимога №17-23 від 08.02.2016 на суму 32 817 488,23 грн. (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) і тому не має потреби додатково направляти податкову вимогу є, на думку представників відповідача, помилковим, та таким, що не відповідає положенням податкового законодавства. Вказують, що такого ж висновку дійшов Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 08.06.2016 по справі №808/1206/16, зауважуючи, що в силу приписів як Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і Податкового кодексу України перебіг строку податкового боргу був перерваний, а стягнення за новоствореним податковим боргом допускається не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Також зазначають, що 06.01.2015 Господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» та ухвалою від 28.03.2016 по справі №908/6036/14 визнані вимоги СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС до відповідача на суму 32 817 488,23 грн. (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності). На підставі вищевикладеного, вважають, що позивачем порушений порядок стягнення податкової заборгованості, визначений Податковим кодексом України, оскільки податковим органом не вручена відповідачу вимога про сплату податкового боргу за податковий період, тому відсутні підстави для його стягнення в судовому порядку. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Завод напівпровідників» (ідентифікаційний код 31792555) є юридичною особою, яка зареєстрована 24.07.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 у справі №908/6036/14 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Судом також встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 28.03.2016 по справі №908/6036/14 заяву СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 30.07.2015 задоволено, скасовано вказану ухвалу в частині відхилення вимог СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності 32 817 488,23 грн. та ухвалено нове рішення про визнання вимог СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС в сумі пені 32 817 488,23 грн. з віднесенням вимог до 6 (шостої) черги.

Відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію №9020271364 від 19.02.2016 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 9 155 129,17 грн. Розмір щомісячних платежів за період з січня по листопад 2016 року (включно) становить 762 927,43 грн. та за грудень 2016 року 762 927,44 грн.

Згідно із даними облікової картки платника податкова заборгованість ПрАТ «Завод напівпровідників» з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за лютий - липень 2016 року з урахуванням часткової сплати у сумі 7 650,11 грн. та існуючої переплати у сумі 0,33 грн. становить 4 569 914,14 грн., що саме представниками відповідача не заперечене.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 09.02.2016 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога від 08.02.2016 № 17-23 на суму 32 817 488,23 грн., яка вручена поштою уповноваженому представнику відповідача 11.02.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У звязку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС звернулась із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ПрАТ «Завод напівпровідників» самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, проте самостійно визначені податкові зобовязання за лютий - липень 2016 року відповідачем у повному обсязі сплачені не були, що фактично визнано представниками відповідача у ході розгляду справи.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 09.02.2016 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога від 08.02.2016 № 17-23 на суму 32 817 488,23 грн., яка вручена поштою уповноваженому представнику відповідача 11.02.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Таким чином, податковим законодавством не встановлено обовязку контролюючого органу щодо направлення податкової вимоги за кожним окремим податком.

Крім того, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Ураховуючи вищевикладене, суд не приймає посилання представників відповідача на ту обставину, що ПрАТ «Завод напівпровідників» не отримував від СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС податкової вимоги щодо сплати узгодженої суми грошового зобовязання (оплата за землю (орендна плата за земельні ділянки) в розмірі 4 569 914,14 грн., оскільки суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Щодо твердження представників відповідача, що в силу приписів як Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і Податкового кодексу України перебіг строку податкового боргу був перерваний, а стягнення за новоствореним податковим боргом допускається не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, суд зауважує, що чинне законодавства України не містить такого поняття як «переривання податкового боргу».

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 4 569 914,14 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (код ЄДРПОУ 31792555) кошти в сумі частини податкового боргу з плати за землю (орендна плата) в сумі 4 569 914,14 грн., (чотири мільйони пятсот шістдесят девять тисяч девятсот чотирнадцять гривен чотирнадцять копійок) на р/р Державного бюджету 33210812799002, отримувач УК у м. Запоріжжі/Запоріжжя \38025409, банк отримувача ГУ ДКСУ Запорізькій області, МФО 813015, назва платежу (код платежу) орендна плата з юридичних осіб /18010600 з рахунків платника податків - Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (код ЄДРПОУ 31792555) а також за рахунок готівки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак