Постанова № 62058494, 06.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 р. Справа № 805/2841/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги № Ю-784-25 від 05 травня 2016 року, -

встановив:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Добропільського виробничого управління комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (Далі позивач) з вимогами до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Далі відповідач) про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-784-25 від 05 травня 2016 року нечинною та скасування її.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні податкової вимоги № Ю-784-25 від 05 травня 2016 року, якою позивачу повідомлено про необхідність сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 1459889,53 грн., відповідачем, як контролюючим органом не враховано приписи Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. Адже, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антиториристична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування».

Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у запереченнях. Так, відповідач зазначає, що позивачем самостійно подано звітність до контролюючого органу з нарахуванням єдиного внеску, в якій визначено суми зобовязань з даного платежу на загальну суму 1459889,53 грн. При цьому, зазначений борг з єдиного внеску було самостійно погашено платником єного внеску та, як наслідок, оскаржувана вимога вважається відкликаною з 16.09.2016 року, про що свідчить лист Добропільської ОДПІ «Про відкликання вимоги з єдиного внеску» від 29.09.2016 року №9342/10/05-07-17-12-9.

Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Позивач Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу (ідентифікаційний код 00191678) зареєстроване як юридична особа 03 вересня 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 1 266 145 0000 026990, в стані припинення не перебуває.

В структуру КП Компанія Вода Донбасу входить низка відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи, в тому числі Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП Компанія Вода Донбасу (ідентифікаційний код 35581061), створене 19 листопада 2007 року, про що 23 листопада 2007 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 1 266 103 0005 02990.

Місцезнаходження Добропільського ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу зареєстроване за адресою: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Луганського, буд. 2-а.

З 03 грудня 2007 року Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу перебуває на обліку у Добропільській ОДПІ.

Ці обставини встановлені на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 квітня 2016 року № 21848644, а також відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05 листопада 2014 року Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу звернулося до контролюючого органу із заявою за № 3288, поданою в порядку п. 9-3 (п. 9-4) Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, в якій просило звільнити його від виконання обовязків платника єдиного внеску, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а саме: від нарахування, утримання та сплати єдиного внеску та подання звітності.

Сертифікатом (висновком) № 1215 про настання обставин непереборної сили від 29 жовтня 2014 року № 4246/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчила Добропільському ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою платою України обставини непереборної сили тривали та встановити дату закінчення їх терміну не було можливо.

Сертифікатом (висновком) № 1735 про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4 Торгово-промислова плата України засвідчила КП Компанія Вода Донбасу відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривали та встановити дату закінчення їх терміну не було можливо.

Впродовж спірного періоду засобами електронної пошти як страхувальник Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу надавало Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Так, 15 грудня 2015 року поданий Звіт за листопад 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 417296,43 грн., в тому числі за ставкою 36,76%-49,7% - 362629,21 грн., за ставкою 8,41% - 3420,31 грн., за ставкою 33,2% - 14445,99 грн., за ставкою 3,6% - 35930,68 грн., за ставкою 2% - 870,24 грн.

19 січня 2016 року поданий Звіт за грудень 2015 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, становила 444183,02 грн., в тому числі за ставкою 36,76-49,7% - 390365,84 грн., за ставкою 8,41% - 3542,01 грн., за ставкою 33,2% - 11032,81 грн., за ставкою 3,6% - 38525,27 грн., за ставкою 2% - 717,09 грн.

16 лютого 2016 року поданий Звіт за січень 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 207989,63 грн., в тому числі за ставкою 36,76-49,7% - 194191,30 грн., за ставкою 8,41% - 3762,26 грн., за ставкою 33,2% - 10036,07 грн.

15 березня 2016 року поданий Звіт за лютий 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 227144,13 грн., в тому числі за ставкою 36,76-49,7% - 217688,71 грн., за ставкою 8,41% - 3089,47 грн., за ставкою 33,2% - 6365,95 грн.

13 квітня 2016 року поданий Звіт за березень 2016 року, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить 223371,97 грн., в тому числі за ставкою 36,76-49,7% - 214414,89 грн., за ставкою 8,41% - 2987,83 грн., за ставкою 33,2% - 5969,25 грн.

Добпропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу своєчасно та в повному обсязі єдиний внесок не сплачувало, що мало наслідком виникнення недоїмки.

05 травня 2016 року Добропільською ОДПІ сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-784-25, згідно з якою станом на 30 квітня 2016 року у Добропільського ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 1459889,53 грн. (недоїмка, за відсутності штрафів та пені), яка мала бути сплачена впродовж десяти календарних днів з дня одержання цієї вимоги.

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу отримало 12 травня 2016 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції платника єдиного внеску.

Як свідчить розрахунок суми недоїмки по Добропільському ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу, недоїмка, що існувала станом на 30 квітня 2016 року, складалася з єдиного внеску у сумі 357200,78 грн. зі строком сплати 21 грудня 2015 року на підставі звіту від 15 грудня 2015 року № НОМЕР_1; єдиного внеску у сумі 444183,02 грн. зі строком сплати 20 січня 2016 року на підставі звіту від 19 січня 2016 року № НОМЕР_2; єдиного внеску у сумі 207989,63 грн. зі строком сплати 22 лютого 2016 року на підставі звіту від 16 лютого 2016 року № НОМЕР_3; єдиного внеску у сумі 227144,13 грн. зі строком сплати 21 березня 2016 року на підставі звіту від 15 березня 2016 року № НОМЕР_4; єдиного внеску у сумі 223371,97 грн. зі строком сплати 20 квітня 2016 року на підставі звіту від 13 квітня 2016 року № 16008742889.

Таким чином, до спірної вимоги включена недоїмка з єдиного внеску, яка утворилася за період з листопада 2015 року по березень 2016 року.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25, Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу оскаржило її в адміністративному порядку.

17 червня 2016 року за результатами розгляду скарги Добропільського ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу від 13 травня 2016 року № 703 на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 заступник начальника Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 прийняв рішення про результати розгляду скарги № 3369/10/05-99-10-01-12-1, яким скарга платника єдиного внеску залишена без задоволення.

11 серпня 2016 року за результатами розгляду скарги Добропільського ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу від 08 липня 2016 року № 1049 (вхідний № 17549/6 від 13 липня 2016 року) голова Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 прийняв рішення про результати розгляду скарги № 17405/6/99-99-11-02-02-25, яким скарга платника єдиного внеску залишена без задоволення .

Рішення Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2016 року Добпропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу отримало 16 серпня 2016 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції платника єдиного внеску

Судом встановлено, що в період з 04 травня 2016 року по 16 вересня 2016 року Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу здійснювало погашення недоїмки з єдиного внеску, про що свідчать виписки по рахунках платника з відображенням реквізитів платіжних доручень .

Листом від 29 вересня 2016 року № 9342/10/05-07-17-12-9 Добропільська ОДПІ повідомила Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу про те, що відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 на суму 1459889,53 грн. вважається відкликаною з 16 вересня 2016 року у звязку з погашенням зазначеного в ній боргу. Недоїмка в розмірі 1459889,53 грн. погашена в період з 01 травня 2016 року по 16 вересня 2016 року.

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано

Відповідач Добропільська обєднана державна податкова інспекція Головного правління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39884187) зареєстрована як юридична особа 08 липня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 260 102 0000 002184; в стані припинення не перебуває, позов не визнав, надав письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному.

На підставі розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 499, щодо Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП Компанія Вода Донбасу сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 на загальну суму 1459889,53 грн.

Посилаючись на п.п. 3, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, відповідач стверджував, що під час формування спірної вимоги діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Відповідач зазначив, що недоїмка з єдиного внеску, вказана у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 на суму 1459889,53 грн., повністю погашена, а тому, в силу положень п. 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, ця вимога вважається відкликаною з 16 вересня 2016 року.

Відповідач наголошував, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 був виключений.

Сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України видані позивачу та його відокремленому підрозділу відповідно до пп. 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, які регламентують порядок розстрочення та відстрочення податкових зобовязань.

Разом з тим, в сертифікаті (висновку) Торгово-промислової палати України № 1215 не зазначено про форс-мажор, який дає право перенесення терміну сплати або продовження граничного терміну подання звіту зі сплати єдиного внеску.

Крім того, територія м. Добропілля, Добропільського та Олександрівського районів Донецької області з 14 квітня 2014 року по теперішній час знаходиться під контролем української влади; за юридичною адресою платника єдиного внеску не зафіксовано терористичних актів, диверсій, захоплень, блокувань або пошкоджень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, захоплення заручників тощо.

З урахуванням наведеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи їх безпідставними .

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення субєкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Добропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу скористалося досудовим порядком оскарження, передбаченим ч. 4 ст. 25 Закону № 2464.

Рішення Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2016 року Добпропільське ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу отримало 16 серпня 2016 року.

Правова норма, що міститься у ч. 4 ст. 99 КАС України, повязує початок перебігу строку звернення до суду з днем, коли позивач дізнався про рішення субєкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги (незалежно від того чи розглянув субєкт владних повноважень таку скаргу по суті, чи прийняв рішення про залишення її без розгляду).

Із вказаним позовом КП Компанія Вода Донбасу звернулося до суду 18 серпня 2016 року, про що свідчить штамп підприємства поштового звязку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, тобто в межах місячного строку, визначеного ч. 4 ст. 99 КАС України.

Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Закон № 2464 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав наступне.

П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, що визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, повязаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що визначено ч. 1 ст. 3 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464.

Так, відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, крім іншого, платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6-14 частини першої цієї статті.

Права та обовязки платників єдиного внеску визначені ст. 6 Закону № 2464.

Відповідно до п.п. 4-5 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб; захищати свої права та законні інтереси, а також права та інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний внесок, у тому числі в суді.

П.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Ст. 25 Закону № 2464 регламентовані заходи впливу та стягнення за порушення вимог цього Закону.

Частиною 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини 5 ст. 25 Закону № 2464 вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Частиною 6 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 квітня 2016 року за № 609/28739 (далі Інструкція).

Згідно з абз. 2 п. 6. Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником.

У випадку, зазначеному в абз. 2 цього пункту, вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки).

Судом встановлено, що недоїмка, відображена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25, повністю погашена Добропільським ВУ ВКГ КП Компанія Вода Донбасу 16 вересня 2016 року.

Таким чином, в силу приписів п. 6 Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 вважається відкликаною з 16 вересня 2016 року.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) після її відкликання жодних правових наслідків для платника єдиного внеску не створює.

При цьому судом встановлено, що до відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 до органів державної виконавчої служби для примусового виконання вона предявлена не була у звязку з її оскарженням в адміністративному, а в подальшому і в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства, крім іншого, є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на те, що на час судового розгляду вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 відкликана Добропільською ОДПІ, позовні вимоги про скасування цієї вимоги задоволенню не підлягають у звязку з відсутністю порушених відповідачем прав та інтересів позивача, які б потребували судового захисту.

Заявлені вимоги позивача про визнання нечинною спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05 травня 2016 року № Ю-784-25 також не підлягають задоволенню, оскільки в силу положень ст. 171 КАС України такий спосіб захисту порушеного права, як визнання нечинним рішення субєкта владних повноважень, застосовується лише щодо нормативно-правових актів.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін, в тому числі щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1669 та п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують, оскільки, як було зазначено вище, відкликана вимога про сплату боргу (недоїмки) не потребує її додаткового скасування судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд входить з такого.

Частиною першою статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягаюсь, суд констатує, що судовий збір, сплачений позивачем за подання розглядаємого позову, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2016 року.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.