Ухвала суду № 62057558, 18.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/3796/16-к Суддя 1 інстанції Лиходєдов А. В.

Номер провадження 11-кп/774/760/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пістун А.О.

суддів Яценко Т.Л., Мажари С.Б.

секретар Кузьміна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 18 жовтня 2016 року апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року про повернення обвинувального акту по обєднаних кримінальних провадженнях №12016040760001683 та №120165040760001739, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, прокурору для усунення, зазначених в ухвалі порушень вимог ст. 291 КПК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати, у звязку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і призначити новий судовий розгляд обвинувального акту на стадію підготовчого судового засідання.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року обвинувальний акт з додатками по кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, повернуто прокурору для усунення, зазначених в ухвалі порушень вимог ст.291 КПК України.

Свої доводи суд мотивував тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам КПК України. А саме те, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, є неповний та неконкретний, так як не вказано, яке саме вугілля поставляв обвинувачений, з якими показниками, якої фактичної або ринкової вартості, тобто чим воно відрізняється від того вугілля, що повинен був поставляти за договором, та які негативні конкретно наслідки від цього настали, які прокурор вважає шкодою від злочину, передбаченого ст.190 КК України. Також в обвинувальному акті не вказано дату (період) надання підозрюваним до моніторингової групи відділу освіти комерційної пропозиції про те, що гарантує поставку вугілля та не вказано дату (період) визнання підозрюваного переможцем та чого саме. Крім цього, друкований текст обвинувального акту внаслідок неякісного друку неможливо прочитати в повному обсязі.

Порушені вимоги ст.109 ч.2 п.п.1,2, ст.110 ч.1,3, ст.290 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а саме: в розділі І під номером 26 вказано про знаходження протоколу обшуку у т.2 а.с.97-99, але на цих аркушах розташовані «супровідний лист, постанова про призначення дослідження та результати дослідження спеціалістом»; під номером 27 вказано про знаходження протоколу допиту свідка ОСОБА_4 у т.2 а.с. 101, але на цьому аркуші знаходиться супровідний лист, а протокол допиту розташований на аркуші 106 у томі 2; відсутні дані про проведення обовязкової процесуальної дії відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження, тобто про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, представнику потерпілого, підозрюваному, захиснику 30.08.2016 року було повідомлено про завершення досудового розслідування, надано доступ до матеріалів досудового розслідування. В розділі ІІ під номером 7 вказано про знаходження постанови про призначення експертизи на аркуші 226, а фактично знаходиться на аркуші 224 том 1; не вказано про винесення постанови прокурором від 12.08.2016 р. (т.2 а.с.98) про призначення дослідження вугілля; під номерами 1-7 у графі найменування не зазначено номер тому, у якому знаходяться вказані процесуальні рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги та доповненнях до неї, прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду. Відповідно до ухвали суду першої інстанції, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є неповний та неконкретний. При цьому в обвинувальному акті детально викладені подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені під час досудового розслідування. Таким чином, саме зазначення фактичних обставин та правової кваліфікації є достатнім для того, щоб обвинувальний акт відповідав вимогам КПК України. Визначення ж судом правильності або неправильності правової кваліфікації, доказів винуватості обвинуваченого вже на стадії підготовчого засідання, процесуальним законом не допускається. Порушуючи вказану норму, суд під час постановлення оскаржуваної ухвали вийшов за межі висунутого обвинувачення, фактично запропонувавши прокурору сформулювати стосовно ОСОБА_2 інше обвинувачення. З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення. Таким чином, зміна обвинувачення передбачається на стадії саме судового розгляду, а не підготовчого судового провадження. Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, але не передбачено як підстава повернення акту невідповідність будь-яких інших документів, у тому числі реєстру матеріалів досудового розслідування, і посилання суду першої інстанції на ці документи є такими, що виходять за рамки закону. Під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про долучення до обвинувального акту матеріалів кримінального провадження, зібраних під час досудового розслідування. А в ухвалі про повернення обвинувального акта прокурору, суд жодним чином не зазначив долю матеріалів кримінального провадження.

В судовому засіданні, при апеляційному розгляді, прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив колегію суддів задовольнити її в повному обсязі.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги прокурора поклались на розсуд колегії судді та просили повернути кримінальне провадження на розгляд до суду першої інстанції, для розгляду в тому ж складі суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників процесу та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом положень ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до положень п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

При цьому обвинувачення згідно з п. 13 ч. 1 ст.3 КПК України- це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено вимогами ст. 337 КПК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд при винесені ухвали, взагалі не послався на жодні обставини та докази на підставі яких прийняв своє рішення, а самостійно вийшов за межі наданих кримінальним процесуальним законом повноважень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК Українипри проведенні підготовчого судового засідання, за умови, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору.

Суд першої інстанції дотримався вимог ст. 314 КПК України та відповідно до вимог ст. 372 КПК України навів в ухвалі мотиви, з яких прийшов до висновку про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_2 вимогамст. 291 КПК України, які перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі цього обвинувального акту.

Згідно ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити в тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Однак, всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, в обвинувальному акті не викладені конкретні обставини кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення злочину). У викладеному в обвинувальному акті прокурором формулюванні обвинувачення не містяться фактичні обставини кримінального правопорушення, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо призначення провадження до судового розгляду.

З викладу фактичних обставин кримінального правопорушення є незрозумілим яке саме вугілля поставляв обвинувачений, з якими показниками, якої фактичної або ринкової вартості, тобто чим воно відрізняється від того вугілля, що повинен був поставляти за договором, та які негативні конкретно наслідки від цього настали, які прокурор вважає шкодою від злочину, передбаченого ст.190 КК України. Також в обвинувальному акті не вказано дату (період) надання підозрюваним до моніторингової групи відділу освіти комерційної пропозиції про те, що гарантує поставку вугілля та не вказано дату (період) визнання підозрюваного переможцем та чого саме і які вони мають юридичне значення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду в частині того, що з огляду на забезпечення права на захист, обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують. Тому, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація з посиланням на закон про кримінальну відповідальність, має бути чітким, зрозумілим, не повинен містити протиріч, неточностей та неоднозначного тлумачення і лише в такому випадку особа зможе ефективно захищатись від висунутого обвинувачення та не буде порушене її право на захист.

Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування та цивільний позов, якщо він був заявлений, та вказані документи вручаються всім учасникам процесу, тому посилання прокурора, що не передбачено як підстава повернення обвинувального акту невідповідність будь-яких документів, у тому числі реєстру матеріалів досудового розслідування, виходять за рамки закону, не знаходить свого підтвердження.

Крім того, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судпід час підготовчого судового засідання жодним чином не зазначив долю матеріалів досудового розслідування, ні щодо задоволення клопотання про їх долучення, ні щодо відмови у його задоволенні, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як в матеріалах кримінального провадження є журнал судового засідання від 19 вересня 2016 року, в якому суд задовольнив клопотання прокурора та долучив матеріали досудового розслідування до матеріалів справи (а.кп. 30-31) .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_2 вимогамст.291 КПК України, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду на підставі цього обвинувального акту, а тому обвинувальний акт обґрунтовано повернуто прокурору.

Крім обставин зазначених судом першої інстанції в ухвалі, які стали підставою для повернення обвинувального акту, колегія суддів звертає увагу прокурора на те, що формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин , які свідчать про наявність доведених даних про подію ( час, місце , спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив та мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення і які вони мають юридичне значення.

Тому, таке обвинувачення є неконкретним і допущене порушення, на думку колегії суддів, перешкоджає призначенню кримінального провадження до розгляду, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки сформульоване в ньому обвинувачення є неконкретним, а сам обвинувальний акт відповідно суперечить вимогам Закону.

Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року про повернення обвинувального акту по обєднаних кримінальних провадженнях №12016040760001683 та №120165040760001739, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, прокурору для усунення, зазначених в ухвалі порушень вимог ст. 291 КПК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1ОСОБА_5 ОСОБА_6