Ухвала суду № 62056905, 19.10.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1236/16к

Провадження № 1кп/201/103/2016

УХВАЛА

18 жовтня 2016 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., суддів Ткаченко Н.В. та Демидової С.О. при секретарі судового засідання Верменич В.А. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження № 12012040650000522 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, маючого незакінчену вищу освіту, працюючого ФГ «Арт-А», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

У підготовчому судовому засіданні приймали участь:

прокурор Песоцький С.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

потерпіла ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору огляду на наступне:

по-перше: повідомлення про підзору ОСОБА_1 було складене 11.09.2015, а вручене йому лише 18.09.2015, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 278 КПК України згідно якого письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим;

по-друге: відкриття матеріалів кримінального провадження слідчим обвинуваченому було здійснено за дорученням прокурора Іпатова О.В. від 22.01.2015, яке в порушення вимог ст. 110 КПК України не було підписане прокурором;

по-третє: вищевказаним дорученням прокурор не доручав слідчому здійснити повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, однак дана дія була вчинена слідчим, що свідчить про те, що сторона захисту не була повідомлена уповноваженою посадовою особою сторони обвинувачення про завершення досудового розслідування;

по-третє: в реєстрі матеріалів досудового розслідування не внесено відомості про призначення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні після ліквідації прокуратури м.Дніпропетровська та припинення повноважень всіх прокурорів як процесуальних керівників. Такої постанови немає і в матеріалах кримінального провадження, що свідчить про те, що вказані прокурори не мали право погоджувати повідомлення про підозру, повідомлення про завершення досудового розслідування та затвердження обвинувального акту та всі докази, зібрані за відсутності повноважень прокурорів є недопустимими, а у ОСОБА_1 відсутній статус підозрюваного;

по-четверте: в реєстрі матеріалів досудового розслідування і в матеріалах кримінального провадження відсутні данні на підставі якого акту після ліквідації прокуратури м.Дніпропетровська процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні мають здійснювати прокурори Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2, що підтверджує відсутність повноважень прокурорів, як процесуальних керівників, у даному кримінальному провадженні і, як наслідок, затвердження обвинувального акту прокурором, який не мав такого права;

по-пяте: згідно реєстру матеріалів досудового розслідування 09.12.2015 провадження у даному кримінальному провадженні було зупинено та не поновлено належним процесуальним керівником, а отже всі процесуальні дії після 09.12.2015 є протиправними;

по-шосте: слідчим під час кримінального провадження безпідставно залучено ОСОБА_3 в якості потерпілого, так як з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими не вбачається ролі ОСОБА_3 і факту спричинення йому будь-якої шкоди;

в-сьомих: обвинувальний акт не затверджено печаткою прокуратури;

в-восьмих: фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 містять лише загальні формулювання без посилання на всі необхідні обставини, що входять до предмету доказування, зокрема, не описано факту обману обвинуваченим потерпілої, дати вчинення кримінального правопорушення, крім того, формулювання обвинувачення, викладене в обвинувальному акті суперечить формулюванню обвинувачення, викладеному в підозрі, що є порушенням права на захист обвинуваченого.

в-девятих: в обвинувальному акті не вірно зазначено правову кваліфікацію дій обвинуваченого, так як пропущено визначення «шахрайство», а також зазначено розмір шкоди 797,114 гривень, що свідчить про відсутність особливо великого розміру шкоди.

Вказане клопотання підтримав обвинувачений та проти його задоволення заперечували прокурор, потерпілі та їх захисник.

Заслухавши учасників, суд приходить до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту зазначені в ст. 291 КПК України, однак ці вимоги не є вичерпними оскільки ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

До загальних засад кримінального провадження, згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, який встановлює обовязок слідчого, прокурора та суд неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України поширюється не лише на випадки коли обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а й на випадки, коли відомості, викладені в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування, відповідно до вимог ч. 2 ст. 291, ст.. 109 КПК України, суперечать вимогам КПК України до встановлення цих відомостей.

Однак, при наданні оцінки тому чи суперечать ці відомості вимогам КПК України суд позбавлений можливості оцінювати докази, досліджувати процесуальні документи, прийняті під час досудового слідства, а обмежений лише обставинами та відомостями, які викладені в обвинувальному акті та вказані в реєстрі.

З огляду на викладене суд не може в підготовчому судовому засіданні надати оцінку доводам захисника про: порушення строків вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1; про порушення порядку відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту та порядку повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування; про наявність у прокурорів повноважень на вчинення процесуальних дій під час досудового слідства; про порушення порядку поновлення досудового слідства і вчинення процесуальних дій в зупиненому провадженні; про безпідставне залучення в якості потерпілого ОСОБА_3, а тому ці обставини не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту, однак ці обставини будуть перевірені під час судового розгляду і їм буде надана оцінка під час прийняття судового рішення за результатами здійснення кримінального провадження судом.

Відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про призначення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні після ліквідації прокуратури м.Дніпропетровська дійсно є порушенням ст. 109 КПК України, якою передбачено, що реєстр матеріалівдосудового розслідуванняповинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, однак ці порушення не є такими, що тягнуть за собою повернення обвинувального акту, так як повернення обвинувального акту тільки з цих підстав необґрунтовано затягне кримінальне провадження, що може призвести до порушення розумних строків.

Посилання захисника, як на підставу для повернення обвинувального акту, про те, що обвинувальний акт не затверджено печаткою прокуратури, суд вважає необґрунтованим, оскільки КПК України не містить таких вимог до обвинувального акту.

Посилання захисника на неконкретність обвинувачення, як на підставу для повернення обвинувального акту, суд вважає необґрунтованим, оскільки п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, тобто, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення законодавцем віддано на розсуд прокурора і єдиною підставою для повернення обвинувального акту можуть бути суперечності у викладених обставинах один одному.

Посилання захисника на невірну правову кваліфікацію дій обвинуваченого, як на підставу для повернення обвинувального акту, суд вважає необґрунтованим, оскільки, обвинувальний акт містить як посилання на статтю і частину цієї статті кримінального закону так і формулювання об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, а відсутність загальної назви дій в яких обвинувачується ОСОБА_1 не свідчить про порушення прокурором вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Захисником вірно вказано про те, що в обвинувальному акті зазначено розмір шкоди 797,114 гривень, що не є особливо великим розміром, однак вказаний розмір є явно технічною помилкою, так як по всьому тексту обвинувального акту зазначено розмір шкоди 797114 гривень, що надає можливість стороні захисту зрозуміти розмір шкоди, заподіяння якої інкримінується обвинуваченому, а повернення обвинувального акту тільки з цих підстав необґрунтовано затягне кримінальне провадження, що може призвести до порушення розумних строків.

Посилання захисника на те, що обвинувальний акт підписано неповноважним прокурором, так як ОСОБА_8 не являється процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні, необґрунтоване, оскільки прокурором надано суду постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23.12.2015, якою визначено прокурора Іпатова О.В. прокурором, який здійснює повноваження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко

Судді Н.В. Ткаченко

ОСОБА_9