Ухвала суду № 62056518, 17.10.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2427/15-а

Провадження № 2-а/210/13/16

У Х В А Л А

іменем України

"17" жовтня 2016 р.

Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Криворізької міської ради про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, дій та бездіяльності та скасування рішення, треті особи без самостійних вимог на предмет спору, - Управління освіти та науки виконкому Криворізької міської ради; відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради; Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради; Виконавчий комітет Криворізької міської ради; виконкоми Жовтневої та Саксаганської районної у місті ради; Криворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №11; Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2016 року в провадження даного складу суду, в порядку ст.15-1 КАС України, надійшов вищевказаний адміністративний позов.

Вирішуючи питання про прийняття даної справи до свого провадження, головуючий суддя Вікторович Н.Ю. заявила самовідвід з урахуванням наступного. Так, з матеріалів справи судом встановлено, що представником позивача ОСОБА_3 при розгляді даної справи виступає громадянин ОСОБА_5, котрий неодноразово звертався до різних судів із позовами до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, та стягнення моральної шкоди, представником котрого виступала суддя Вікторович Н.Ю. як голова суду.

Крім того, в провадженні судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 свого часу на розгляді перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5

Головуючий у справі, ОСОБА_2, вважає, що данні обставини є підставою для самовідводу в порядку ст.ст.27, 30 КАС України, виходячи з наступного.

Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, №255, с.12, п.27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.794, п.38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст.6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви №76556/01 та №38779/04, рішення від 08 квітня 2010 року, п.97).

Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 07 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с.951-952, п.58). У цьому звязку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «Декубер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, №86, с.14, п.26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «ОСОБА_6 проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с.3116, п.45).

Таким чином, при вирішенні питання про самовідвід або відвід суд бере до уваги його мотиви, оскільки судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, і тому будь який суддя, стосовно якого в учасників судового розгляду є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен заявити самовідвід.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.27 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Оскільки представник позивача ОСОБА_3, - ОСОБА_5, котрий представляє інтереси останньої, неодноразово позивався до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, представником котрого виступала суддя Вікторович Н.Ю. як його голова, та враховуючи факт перебування на розгляді даного складу суду в певний проміжок часу кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5, наявні обставини, які можуть викликати сумніви у неупередженості судді.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.27 КАС України, з метою повного та обєктивного захисту прав сторін, уникнення обставин, що можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді, заява про самовідвід підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 30 - 32, 160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Самовідвід судді Вікторович Наталі Юльянівни в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Криворізької міської ради про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, дій та бездіяльності та скасування рішення, треті особи без самостійних вимог на предмет спору, - Управління освіти та науки виконкому Криворізької міської ради; відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради; Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради; Виконавчий комітет Криворізької міської ради; виконкоми Жовтневої та Саксаганської районної у місті ради; Криворізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №11; Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції, - задовольнити.

Справу направити до загальної канцелярії, - для здійснення повторного авторозподілу згідно вимог ст.15-1 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. Ю. Вікторович