Ухвала суду № 62055200, 11.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 р.Справа № 538/1129/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лохвицького відділення Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 04.08.2016р. по справі № 538/1129/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Лохвицького відділення Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася в Лохвицький районний суд Полтавської області до Лохвицького відділення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС в Полтавській області прохаючи скасувати постанову начальника Лохвицького відділення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 АВ № 920670 від 11.07.2016р. про притягнення її до адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 04.08.206р. адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову начальника Лохвицького відділення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 Михайловича АВ № 920670 від 11 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, порушене відносно ОСОБА_1.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство „Лохвицький спиртовий комбінат" перебуває на податковому обліку в Лохвицькій ОДПІ, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і відповідно на нього поширюється дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - ОСОБА_3 №2464-УІ ).

ДП „Лохвицький спиртовий комбінат" подано звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2016р. та травень 2016р. підписані головним бухгалтером ДП „Лохвицький спиртовий комбінат" ОСОБА_1

Станом на 06.07.2016 року згідно картки особового рахунку платника ДП „Лохвицький спиртовий комбінат" відповідно до підсистеми «Облік платежів» 1С «Податковий блок» рахувалася сума несплаченого єдиного соціального внеску за найманих працівників.

Оскільки ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» не сплатило єдиний соціальний внесок за квітень 2016р. та травень 2016р. Лохвицькою ОДПІ складено протоколи про адміністративне правопорушення серії АА №793379 від 06.07.2016р. та серії АА №793380 від 06.07.2016р. на головного бухгалтера ДП „Лохвицький спиртовий комбінат" ОСОБА_1 за несплату єдиного внеску.

На підставі вказаних протоколів Лохвицькою ОДПІ винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.07.2016 року АВ № 920670 про притягнення за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП головного бухгалтера ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» ОСОБА_1

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад вказаного правопорушення, тому постанова АВ № 920670 від 11.07.2016 року є такою, що винесена без повного та всебічного дослідження всіх обставин вчиненого порушення, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010р. (далі - ОСОБА_3 №2464) підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положеннями ч.8 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4, п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

За змістом ч.11 та ч.12 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 234-2 КУпАП передбачено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно із ч.3 ст.165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи свідчать , що позивачка є головним бухгалтером Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат".

ДП "Лохвицький спиртокомбінат" не здійснює виробничої діяльності з 2009 року. На підприємстві відсутні обігові кошти. Також, на підприємстві існує заборгованість із виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Наказом № 16-О від 30 жовтня 2015 року, наказом №22/2-О від 31 грудня 2015 року та наказом № 2-О від 01 березня 2016 року в зв"язку з відсутністю коштів на виплату заробітної плати та відсутністю виробничої необхідності, працівникам підприємства тимчасово встановлено неповний робочий день.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.07.2015 року справа № 917/1230/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Лохвицький спиртокомбінат", введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

31.07.2015 року Лохвицька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надіслала до господарського суду Полтавської області позовну заяву № 196/9/161710-14 про визнання кредитором у справі про банкрутство ДП "Лохвицький спиртокомбінат". Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2015 року справа № 917/1230/15 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" та визнано грошові вимоги Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області у розмірі 10983444,41 грн. основного боргу та 845407, 20 грн. штрафних санкцій.

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску визначається Законом України Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, базою для нарахування та утримання єдиного внеску є: заробітна плата найманих працівників, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологам, допомога або компенсації, що виплачується згідно із законодавством.

Відповідно до абзацу другого ч.8 ст.9 вищевказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок (в тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум. Законом не передбачено обов'язок платника сплатити єдиний внесок у той час, коли заробітна плата не виплачується.

В ч.12 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаними із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених Законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Виходячи з цього, при винесенні постанови, яка оскаржується позивачем, не було враховано вище перелічених норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та невірно застосовано ч.12 ст.9 цього Закону, оскільки при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.165-1 КУпАП за порушення строків сплати єдиного соціального внеску взято до уваги, що не враховується фінансовий стан платника, однак не враховано, що єдиний соціальний внесок сплачується одночасно із перерахуванням коштів на оплату заробітної плати, виплата якої є пріоритетною по відношенню до усіх інших виплат.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статей 10 та 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка не заперечується факт несвоєчасної сплати страхових внесків, однак вона наголошує на відсутність її вини у несвоєчасній сплаті внесків, оскільки саме у підприємства на той час були відсутні кошти для їх сплати та існувала заборгованість по заробітній платі перед працівниками.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що, оскільки будь-яка вина в діях головного бухгалтера Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" ОСОБА_1 в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відсутня, а відповідно і відсутній склад вказаного правопорушення, то при прийнятті оскаржуваної постанови суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», розглядаючи відповідно до ст.293 КпАП скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення , суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність скасування постанови начальника Лохвицького відділення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області АВ № 920670 від 11 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, оскільки в діях позивача відсутній склад вказаного правопорушення.

Крім того, колегія суддів зазначає , що в заперечення на апеляційну скаргу позивачка вказує , що 06 вересня 2016року згідно договору позики № 496 від 05.09.2016р. ДП «Лохвицький спиртокомбінат» отримало разову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від ДП «Укрспирт» на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства , а на наступний день - 07 вересня 2016 року погашена і заборгованість по заробітній платі перед працівниками і перераховані кошти на погашення боргу по сплаті єдиного соціального внеску з червня 2015 року по серпень 2016 року в сумі 185 378,73 грн. , в підтвердження чого надані договір та виписки з банку.

Доводи апеляційної скарги з наведеного вище є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють обставини, викладені в позові, які були враховані судом при вирішення справи по суті, а відповідно не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права , тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лохвицького відділення Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 04.08.2016р. по справі № 538/1129/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2016 р.