Постанова № 62055183, 11.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 р. Справа № 640/9107/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016р. по справі № 640/9107/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у м.Харкові

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Харкові про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000,0грн.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 19.08.2016р. скасовано постанову, винесену інспектором ПС 5 роти 1 батальйону УПП у м. Харкові ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серія ПС3 №091600 від 27.05.2016 року, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

ОСОБА_1 , не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, вважає, що постанова в цій частині прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, вказує на те , що матеріали справи містять всі необхідні докази для стягнення витрат на правову допомогу, просить скасувати постанову Київського районного суду міста Харкова від 19.08.2016р., прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України та ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено , що постановою рядового поліції інспектора роти №5 батальйону №1 УПП у м. Харкові ДПП ОСОБА_2 серія ПСЗ №091600 по справі про адміністративне правопорушення від 27.05.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,0 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову інспектора ПС 5 роти 1 батальйону УПП у м. Харкові ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серія ПС3 №091600 від 27.05.2016 року , суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем норм КУпАП при прийнятті оскаржуваної постанови, що є підставою для її скасування.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження таких витрат, сам адвокат в судовому засіданні присутнім не був.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції про задоволення позову відповідачем не оскаржується.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення витрат на правову допомогу, виходячи з настуступного.

У частинах 1 та 2 статті 16 КАС України зазначається, що кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст.87 КАС України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат, які за результатами розгляду справи розподіляються між сторонами за правилами, врегульованими ст.94 КАС України.

Відповідно до частини першої ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як зазначено в частині 1 статті 90 КАС України до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. № 5076-VI (далі - ОСОБА_3 № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень частини 1 статті 12, частини 1 статті 6 та статті 17 Закону № 5076 є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в поєднанні з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України (що може бути сформований і в електронному виді) на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.

Згідно пунктів 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно частини 1 статті 26 Закону № 5076 документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01 жовтня 1999 р. (далі Правила адвокатської етики), єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Статтею 34 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою. В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати.

В постанові від 01 жовтня 2002 року по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Колегія суддів зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Згідно статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011 розмір компенсації витрат на правову допомогу у справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 30.05.2016 року, укладений між адвокатом ОСОБА_4, який діє на підставі свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 3874, і ОСОБА_1, акт виконаних робіт до договору від 30.02.2016р. з вказанням наданих юридичних послуг , кількістю годин та вартістю наданих послуг, квитанція до прибуткового касового ордера № 7 про сплату позивачем 5000,0грн. за договором про надання правової допомоги від 30.05.2015р.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає , що позивачу необхідно компенсувати витрати на правову допомогу в розмірі 5000,0 грн. , оскільки надання , отримання та оплата таких витрат підтверджена документально.

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016р. по справі № 640/9107/16-а скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення з Управління патрульної поліції у м. Харкові на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5000,0 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Харкові на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 5000,0 грн.

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016р. по справі № 640/9107/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 17.10.2016 р.