Ухвала суду № 62055124, 11.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 р.Справа № 816/812/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. по справі № 816/812/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Демітекс"

до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Демітекс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України у Полтавській області про зобов'язання передати новому балансоутримувачу об'єкти державної власності, а саме: будівлі літ. АР, літ. V, літ АВ, літ R, що розташовані за адресою: вул. Маршала Бірюзова, 26/1, м. Полтава.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області визначити нового балансоутримувача об'єктів державної власності та передати йому наступні об'єкти, а саме: будівлі літ. АР, літ. V, літ. АВ та літ. R, які знаходяться за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1.

Регіональне відділення Фонду державного майна України у Полтавській області , не погодившись з постановою суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права і висновки викладені в цьому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. скасувати , прийняти нову постанову , якою в задоволенні позову відмовити.

Представник ПАТ "Демітекс" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні , постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 07 листопада 2013 року постановою господарського суду Полтавської області по справі № 917/50/13-г ПАТ "Демітекс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого підприємства-банкрута ОСОБА_1.

Матеріали справи, а саме: акт перевірки стану утримання,зберігання та використання державного майна, затверджений начальником РВ ФДМУ у Полтавській області 04.06.2010р. , інвентаризаційні описи основних засобів, протокол засідання комісії з інвентаризації майна, інформація про результати інвентаризації державного майна , свідчать , що на балансі ПАТ "Демітекс", що знаходиться за адресою вул. М. Бірюзова, 26/1, м. Полтава, перебувають чотири будівлі, які не увійшли до статутного фонду та право власності яких належить Фонду державного майна України, а саме будівлі:- літ. АР (будка сторожа) інв. номер 23595,- літ. V (склад балонів) інв. номер 23597,- літ. АВ (гаражі) інв. номер 23598,- літ. R (вбиральня) інв. номер 23596.Загальна первісна вартість вказаних будівель, відповідно до інвентаризаційних відомостей, становить 47200,00 грн.

Позивач в 2014р. направляв на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області повідомлення стосовно того , що обєкти нерухомості , які знаходяться на території підприємства, у звязку з ліквідацією зберігати не має можливості , тому просило передати на утримання та зберігання іншому балансоутримувачу .

Однак, відповідач не вчинив жодних дій щодо вирішення питання про майно, яке перебуває на балансі ПАТ "Демітекс" та належить на праві власності Регіональному відділенню Фонду державного майна України у Полтавській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що після введення ліквідаційної процедури ПАТ "Демітекс" не може нести обов'язків балансоутримувача зазначених вище об'єктів нерухомості, а відповідач не виконує дій, передбачені законодавством України з приводу пошуку нового балансоутримувача об'єктів державної власності, які не увійшли до статутного капіталу та перебувають на балансі ПАТ "Демітекс".

Розглядаючи справи та вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За частинами першою, другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку зі здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Зокрема, вона поширюється на публічно-правові спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини другої); спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини другої).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є субєкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обовязкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Правовий статус Фонду державного майна України визначено Законом України «Про Фонд державного майна України».

Статтею 1 цього Закону визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до покладених на нього повноважень згідно статті 5 цього Закону Фонд державного майна України зокрема здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; підписує акти приймання-передачі державного майна, у тому числі акцій (часток, паїв), у процесі утворення господарських товариств; приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.

Правову позицію щодо підвідомчості спорів за участю Фонду державного майна України висловив Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року у справі №21-547а14.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач діє як власник державного майна колегія суддів вважає , що вирішення даного спору підвідомче господарському суду відповідно до пункту 1 статті 12 Господарського кодексу України.

З врахуванням імперативності вищезазначеної процесуальної норми щодо обов'язковості рішень Верховного Суду України для всіх судів України, колегія суддів вважає, що суди першої інстанцій дійшов помилкового висновку про те, що позов може бути розглянутий за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки за характером спірних правовідносин такий спір є підвідомчий господарському суду.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. по справі № 816/812/16 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз`яснити позивачу право звернення з даним позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2016 р.