Ухвала суду № 62055116, 12.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2179/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Романішина В.Л.,

судді Шляхтицького О.І.

при секретарі: Більдер І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування висновку службового розслідування та рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ НП в Одеській області про скасування висновку службового розслідування та наказу від 29 квітня 2016 року № 960.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року позов було частково задоволено. Скасовано спірне рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ НП в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що наказом відповідача від 29 квітня 2016 року № 960 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (т. 1, а.с. 103).

Підставою вищенаведеного стягнення стало недбале збереження службового посвідчення, наслідком чого стала його втрата.

Зі спірного наказу не вбачається, що існували будь-які інші фактичні підстави для застосування дисциплінарного стягнення до позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, поліцейські несуть відповідальність виключно у випадках вчинення протиправних діянь. Протиправні діяння вчиняються з умислом або з необережності. Тобто, для вчинення правопорушення необхідна дія чи бездіяльність саме особи, що його (правопорушення) вчиняє.

Службовим розслідуванням було встановлено, що службове посвідчення вибуло з володіння позивача, внаслідок неправомірних дій інших осіб. При цьому, позивач перебував у безпорадному стані, внаслідок отруєння психоактивними речовинами (подпоїли).

Будь-яких інших підстав (недбале зберігання тощо) «втрати» позивачем посвідчення в матеріалах розслідування не наведено.

Отже, відсутність умислу чи необережності саме у діях позивача щодо втрати службового посвідчення виключає саму можливість притягнення його за таку втрату до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо безпричинного невиходу позивача на службу у зв`язку з тим, що зазначена обставина не зазначена в наказі про оголошення догани, як його підстава.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач з моменту протиправного позбавлення посвідчення перебував на лікарняному (т. 1 а.с. 28-30).

Частиною 2 ст. 19 вищенаведеного Закону передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарного статуту саме Національної поліції затвердженого Законом на час розгляду справи в суді не існує. Таким чином, притягнення позивача до відповідальності на підставі дисциплінарного статуту неіснуючої служби «міліція» є неправомірним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування висновку службового розслідування та наказу від 29 квітня 2016 року № 960 - залишити без змін.

Стягнути з головного управління Національної поліції в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 33 копійки.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /ОСОБА_2/

Судді /ОСОБА_3/

/ОСОБА_4/