Ухвала суду № 62054835, 12.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 34544/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

представника відповідачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Стрийський завод «Металіст» до державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2006 року відкрите акціонерне товариство «Стрийський завод «Металіст» (далі ВАТ СЗ «Металіст») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області (далі ДПІ у Стрийському р-ні) № 0000602303/0 від 22.09.2010 року та № 0000602303/1 від 07.12.2010 року, № 0000602303/2 від 25.02.2011 року, якими позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 1597119,00 грн., з яких 1064746,00 грн. за основним платежем та 532373,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окрім того ВАТ СЗ «Металіст» у червні 2011 року звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському р-ні № 0000852303/0 від 29.12.2010 року та № 0000852303/2 від 28.03.2011 року, якими позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток (далі ПНП) у сумі 4316047,00 грн., з яких 2620830,00 грн. за основним платежем та 1695217,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2011 року вказані позови були обєднані у одне провадження.

ВАТ СЗ «Металіст» у судовому засіданні 22.11.2011 року зменшило свої позовні вимоги щодо податкових повідомлень-рішень ДПІ у Стрийському р-ні № 0000602303/0 від 22.09.2010 року, № 0000602303/1 від 07.12.2010 року та № 0000602303/2 від 25.02.2011 року. Просило визнати протиправними та скасувати їх у частині визначення податкового зобовязання з ПДВ на суму 1262971,00 грн., з яких 841981,00 за основним платежем та 420990,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі № 2а-6757/11/1370 позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському р-ні № 0000602303/0 від 22.09.2010 року, № 0000602303/1 від 07.12.2010 року № 0000602303/1 від 07.12.2010 року в частині визначення суми податкового зобовязання ВАТ «Металіст» з ПДВ в сумі 1262971 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському р-ні № НОМЕР_1 від 29.12.2010 року.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено ДПІ у Стрийському р-ні, яке у своїй апеляційній скарзі просило скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити ВАТ СЗ «Металіст» у задоволенні його позовних вимог.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у ході перевірки позивача було встановлено укладення ним з ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» договору № 04/01/2010 від 04.01.2010 року, згідно з яким вказаний контрагент зобовязувався за завданням ВАТ СЗ «Металіст» долучитись до виготовлення, надання послуг та /або випробування (тестування) бурового обладнання, консультування з будь-яких питань, повязаних із виготовленням, наданням послуг та/або введенням у експлуатацію, та/або випробування (тестування) бурового обладнання, та/або підготовки персоналу до подальшого використання та/або навчання з використання бурового обладнання споживачем.

На переконання податкового органу, надані ВАТ СЗ «Металіст» до перевірки документи не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у консультуванні та розробці з інженерних та конструкторських питань згідно з додатком № 1 до акту приймання-передачі послуг від 31.03.2010 року на загальну суму 4310160,0грн. (в т.ч. ПДВ 718360,0грн.), та не дають можливості встановити період проведення даних робіт, хто з працівників ВАТ СЗ «Металіст» брав участь у фактичному отримані даних консультацій, вартість, включену до показника «людино/години», а отже відповідно не можливо встановити за який період ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» включено у калькуляцію № 1 від 19.03.2010 року (до договору №04/01/2010 від 04.01.2010 року) відрахування на соціальні заходи від заробітної плати, витрати на сировину та матеріали, енергозатрати (електроенергія, газ), основну заробітну плату, додаткову заробітну плату, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати на загальну суму 1056159,67 грн. (без ПДВ).

Головним бухгалтером позивача під час перевірки було надано пояснення від 01.09.2010 року про те, що вся документація по вказаних послугах знаходиться у ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)», є його інтелектуальною власністю та комерційною таємницею, а тому надати її неможливо. У судове засідання для огляду представниками позивача було надано велику кількість документації, яка належить ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)», однак зважаючи на її великий обєм встановити що саме підтверджують надані матеріали неможливо.

ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» (на письмовий запит ДПІ у Стрийському р-ні № 12742/10/23-3 від 13.07.2010 року) було надано для візуального огляду деякі власні розрахунки агрегатів, малюнки, загальні креслення, по яких неможливо шляхом візуального огляду встановити для чого вони призначені та час їх виготовлення, а тому неможливо повязати з господарською діяльністю ВАТ СЗ «Металіст».

Крім цього, ВАТ СЗ «Металіст» під час проведення перевірки надано два різні додатки № 1 до акту приймання-передачі послуг від 31.03.2010 року на загальну суму 4310160,0грн. (в т.ч. ПДВ 718360,0грн.), у яких вказана та сама кількість людино/годин, та ж вартість, але зовсім інший перелік робіт. Ha момент перевірки неможливо було встановити який з додатків має братись до уваги.

Тому ВАТ СЗ «Металіст» за період з 01.10.2009 року по 31.05.2010 року у порушення пп.7.2.1 п.7.2 , пп.7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4 , п.п.7.4.4. п.7.4 , пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було завищено суму, відображену у рядку 10.1 декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (робіт) послуг та основних засобів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%...» на 1424 690,00 грн.

Окрім того, ВАТ СЗ «Металіст» у порушення п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 (далі Порядок), не враховані висновки акта планової виїзної документальної перевірки № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 року. Підставою відображення в акті № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 року порушень було неврахування висновків акту планової перевірки від 18.07.2008 року № 1096/23-3/01423. Відтак, у порушення п.п.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону Україні«Про податок на додану вартість» та п. 3.4 Порядку позивачем завищено залишок відємного значення ПДВ у періоді, що підлягав перевірці, на загальну суму 1201927 грн., занижено ПДВ на загальну шуму 1064746 грн.

Додатково відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ СЗ «Металіст» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року за результатами якої складено акт від 24.12.2010 року № 4061/23-3/01423079. На підставі висновків цього акту перевірки ДПІ у Стрийському р-ні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000852303/0 про сплату 2620830грн. ПНП та 1695217грн. штрафної (фінансової) санкції.

Під час перевірки встановлено, що ВАТ СЗ «Металіст» за період, що підлягав перевірці, проводило перерахунок балансової вартості запасів у залишках незавершеного виробництва, застосовуючи метод вартості запасів першими за часом надходження (ФІФО) і враховуючи тільки матеріальну складову (сировина та матеріали) від запасів, що придбані за плату від ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» і в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткувань прибутку підприємств» занизило приріст балансової вартості запасів в залишках незавершеного виробництва всього у сум 9 607 780,00грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року - 863254,00грн.; ІІ квартал 2010 року - 2092508,00грн.; ІІІ квартал 2010 року - 6652018,00грн.

Окрім того, у порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ СЗ «Металіст» завищено суму валових витрат за І квартал 2010 року на 875541,00 грн. внаслідок віднесення до складу валових витрат балансової вартості невиробничих основних фондів, які продані у І кварталі 2010 р.

Перевіркою встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.01.2010 року позивачем було здійснено продаж нерухомого майна, а саме будівлі виробничого та невиробничого призначення. Серед будівель невиробничого призначення продані їдальня з актовим залом, загальною площею 2824,1 м2 на суму 555400,00 грн. та будівля магазину № 1 загальною площею 233,4 м2 на суму 85700,00 грн.

Вартість реалізованих невиробничих фондів позивача віднесено до складу валового доходу у І кварталі 2010 року, а до складу валових витрат за І квартал 2010 року (ряд 04.13 декларації) ВАТ СЗ «Металіст» віднесено балансову вартість основних невиробничих фондів (без врахування зносу) в сумі 1089723,00 грн. (згідно з даними бухгалтерського обліку рахунок 103 «будівлі та споруди» (балансова вартість їдальні з актовим залом - 1016211,47 грн., будівля магазину №1 - 73511,84грн.).

Згідно із наданими до перевірки документами сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) невиробничих основних фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням становить 214182,51грн. Отже, у порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ СЗ «Металіст» завищено суму валових витрат за І квартал 2010 року (ряд 04.13 декларації) на суму 875541,00 грн., внаслідок віднесення до складу валових витрат балансової вартості невиробничих основних фондів в сумі 1089723,00грн. при тому, що фактичні витрати, пов'язані із придбанням (виготовленням) невиробничих основних фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням становлять 214182,51грн.

Таким чином, на переконання апелянта, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, в_5.9, ст.5, пп. 8.1.4 п. 8.1 ст.8, пп. 22.8 ст. 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено ПНП на загальну суму 2620830,00 грн.

Представник Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області правонаступника ДПІ у Стрийському р-ні у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник публічного акціонерного товариства «СТРИЙ-ІНЖИНІРИНГ» правонаступника позивача ВАТ СЗ «Металіст» у ході апеляційного розгляду дала суду усні та письмові пояснення, відповідно до яких позивач заперечує обґрунтованість вимог відповідача. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких міркувань.

Задовольняючи позов ВАТ СЗ «Металіст», суд першої інстанції виходив із того, що подані позивачем для перевірки документи достатні для підтвердження надання послуг ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)». Висновки акту перевірки про безпідставне зарахування до податкового кредиту ПДВ у розмірі 1179526 грн. ґрунтуються на припущеннях, що договір № 04/01/2010 від 04.01.2010 року сторонами не виконувався, а послуги, що зазначені у актах виконаних робіт не надавались.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000852303/0, яким ВАТ СЗ «Металіст» було визначено суму податкового зобовязання з ПНП в розмірі 4316047 грн., податковий орган дійшов хибного висновку про те, що позивач на порушення п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизив валові доходи в сумі 9607780 грн. за рахунок невірного визначення приросту балансової вартості запасів в результаті не врахування платником первісної вартості запасів, що придбані за плату.

Окрім того, суд першої інстанції зробив висновок про те, що під час перевірки показників, відображених у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 1089723 грн., працівники податкового органу безпідставно встановили завищення ВАТ СЗ «Металіст» витрат на суму 875541 грн., які підтверджені наданими позивачем первинними документами.

При цьому позивач в якості додаткової підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000852303/0 від 29.12.2010 року посилається на п. 56.8, п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, зазначаючи, що ДПА у Львівській області не надіслала рішення про результати розгляду його скарги, тому скарга вважається повністю задоволеною. Відповідач зазначені доводи позивача не спростував, не надав доказів своєчасного направлення на адресу ВАТ СЗ «Металіст» рішення про розгляд скарги.

На підставі наведеного суд першої інстанції позовні вимоги ВАТ СЗ «Металіст» задовольнив у повному обсязі.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Стрийському р-ні було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ СЗ «Металіст», результати якої оформлено актом № 3118/23-3/01423079 від 09.09.2010 року.

Викладені у вказаному акту перевірки висновки лягли в основу оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень ДПІ у Стрийському р-ні № 0000602303/0 від 22.09.2010 року та № 0000602303/1 від 07.12.2010 року, яким ВАТ СЗ «Металіст» було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1597119 грн.

Суть даного публічно-правового спору у цій частині зводиться до правомірності висновку податкового органу про те, що факт виконання послуг ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» для ВАТ СЗ «Металіст» відповідно до договору від 04.01.2010 року № 04/01/2010 року та використання їх у господарській діяльності не було позивачем підтверджено належним чином.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п.1.2 ст.1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2, п. 3.2 ст.3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківською рахунку платника податку на оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

На підтвердження виконання договору від 04.01.2010 року № 04/01/2010 року позивачем податковому органу було надано копії таких документів:

- договору № 04/01/2010 р. від 04.01.2010 року;

- акту приймання-передачі послуг від 31.03.2010 року з додатком;

- податкової накладної від 31.03.2010 року № 39 на загальну суму 4310160 грн., в т.ч. ПДВ 718360 грн.;

- акту приймання-передачі послуг від 19.03.2010 року з додатком;

- податкової накладної від 19.03.2010 року № 38 на загальну суму 2767000 грн., в т.ч. ПДВ 461166,67 грн.

У ході апеляційного розгляду суперечливість переліків виконаних робіт у додатках до акту приймання-передачі послуг від 31.03.2010 року представник позивача пояснила помилкою відповідального працівника та підтвердила її виправлення шляхом анулювання такого додатку до акту, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями листа ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» № 349 від 31.03.2010 року та листа-відповіді ВАТ СЗ «Металіст» № 74 від 31.03.2010 року. При цьому представник позивача наголосила на тому, що загальна вартість наданих послуг у обох актах була тотожною, що не вплинуло на розрахунок відповідних податкових зобовязань.

Щодо посилань представника відповідача на неможливість встановити конкретних працівників контрагентів, які надавали та приймали консультаційні послуги на виконання умов договору від 04.01.2010 року № 04/01/2010 року, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний обліковий документ повинен містити, окрім іншого, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та їх особистий підпис, тобто, лише відповідальних осіб, а не всіх осіб, які безпосередньо приймали участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, у ході апеляційного розгляду представник податкового органу не заперечувала те, що для огляду на вимогу відповідача були також представлені креслення, розрахунки агрегатів, виготовлені ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» для ВАТ СЗ «Металіст», хоча вказані документи і не можна вважати первинними у розумінні вимог бухгалтерського та податкового обліку.

Бурова установка, що виготовлялася із залученням консультаційних послуг від ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» була реалізована (експортована) замовнику Discovery Drilling Equipment Limited у період з 02.11.2010 року по 25.11.2010 року, що було підтверджено наданими у суді першої інстанції копіями 25 вантажних митних декларацій та не заперечується представником відповідача.

На підставі наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені документи у достатній мірі підтверджують виконання ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна)» своїх зобовязань перед ВАТ СЗ «Металіст» за договором від 04.01.2010 року № 04/01/2010 року, а висновки податкового органу про те, що вказаний договір сторонами не виконувався і послуги, зазначені у актах виконаних робіт, не надавались, зроблені відповідачем на припущеннях без достатніх на це підстав.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що висновки акту перевірки від 09.09.2010 року було обґрунтовано також неврахуванням позивачем висновків попереднього акту планової виїзної документальної перевірки № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 року, яким було встановлено за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року завищення позивачем залишку відємного значення з ПДВ на 841 983,00 грн. та заниження ПДВ на 284 201,00 грн. Відтак, з урахуванням наведеного у акті перевірки від 09.09.2010 року ДПІ у Стрийському р-ні прийшла до підсумкового висновку про заниження ВАТ СЗ «Металіст» ПДВ в сумі 1064746,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ на суму 1201927,00 грн.

Однак, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 року у справі № 2а-4636/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 року, було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському р-ні № 0000092303/0 від 12.02.2010 року, прийняте на підставі на підставі висновків акту перевірки № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 року.

ВАТ СЗ «Металіст» були оскаржені у судовому порядку також висновки інших попередніх актів перевірки, які були скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-6914/09/1370 від 28.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року, та постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-4003/10/1370 від 20.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2015 року.

Враховуючи наведене, на переконання апеляційного суду, позовні вимоги в ВАТ СЗ «Металіст» у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000602303/0 від 22.09.2010 року та № 0000602303/1 від 07.12.2010 року в частині визначення суми податкового зобовязання ВАТ СЗ «Металіст» з ПДВ в сумі 1262971 грн. є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Окрім того, ДПІ у Стрийському р-ні було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ СЗ «Металіст» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої 24.12.2010 року складено акт № 4061/23-3/01423079, висновки якого було покладено в основу податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000852303/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з ПНП у розмірі 4316047 грн.

При цьому податковий орган дійшов висновку про порушення ВАТ СЗ «Металіст» пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.4 п.8.1 ст. 8, пп.22.8 ст. 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і заниження позивачем ПНП за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року у сумі 2620830 грн., заниження валових доходів в сумі 9607780 грн. за рахунок невірного визначення приросту балансової вартості запасів в результаті неврахування первісної вартості запасів, що придбані за плату.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що ВАТ СЗ «Металіст» за вказаний період проводило перерахунок балансової вартості запасів у залишках незавершеного виробництва, застосовуючи метод вартості запасів першими за часом надходження (ФІФО) і враховуючи тільки матеріальну складову (сировина та матеріали) від запасів, що придбані за плату від ТОВ «Діскавері - бурове обладнання (Україна).

Податковий орган наполягає на тому, що поняття «запаси» визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044 (далі П(С)БО). Відповідно до П(С)БО необхідно враховувати при обліку приросту/убутку балансової вартості запасів не лише їх матеріальну частку, але й такі складові собівартості, як заробітна плата, енергозатрати та інше.

Разом із тим, приписами п.1.43 ст. 1 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, застосування П(С)БО для цілей Закону відбувається лише в частині визначення термінів і лише тоді, коли сам Закон вказує на використання П(С)БО. Окрім того, визначення термінів із положень (стандартів) бухгалтерського обліку не повинні суперечити закріпленому у цьому Законі.

Водночас, відповідно до приписів п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, вказана правова норма вказівки на застосування П(С)БО не містить, а отже його використання для ведення обліку приросту (убутку) запасів по методиці П(С)БО не є обовязковим та може бути заснованим субєктом господарювання на власний розсуд.

Так, згідно з абз. 1 п. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства.

Відповідно до п. 16 того П(С)БО 9 «Запаси» при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю.

Окрім того, закон не ставить в залежність права на застосування платником певного методу бухгалтерського обліку від повідомлення податкового органу про обрання такого методу.

Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях позивача щодо застосування методу бухгалтерського обліку ФІФО порушень п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому висновок про податкового органу про заниження ВАТ СЗ «Металіст» приросту балансової вартості запасів у залишках незавершеного виробництва на суму 9607780 грн. є помилковим.

Оцінюючи обґрунтованість висновків ДПІ у Стрийському р-ні про завищення ВАТ СЗ «Металіст» витрат у звязку із завищенням балансової вартості невиробничих фондів на суму 875 541,00 грн., апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до розділу VIII Колективного договору від 2003 року, укладеного між ВАТ СЗ «Металіст» та трудовим колективом, який згідно з п. 8 Загальних положень діє до укладення нового колективного договору, позивач зобовязувався забезпечити найманих працівників гарячим харчуванням у заводській їдальні.

Під час перевірки показників, відображених у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати» за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року у загальній сумі 1089723 грн., контролюючий орган зробив висновок про те, що підприємством відображено балансову вартість невиробничих основних фондів, які були продані, та завищено витрати на суму 875541 грн.

Виходячи із приписів п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, господарська діяльність субєкта господарювання з реалізації товарів, робіт, послуг є результатом об'єднання багатьох основних та допоміжних господарських операцій за результатами певного періоду. Оскільки праця найманих працівників використовується позивачем у його господарській діяльності, то всі допоміжні господарські операції, що сприяють товариству у здійсненні його основної діяльності і забезпечують його виробничу діяльність чи є їх необхідною передумовою, також повязані з його господарською діяльністю.

Згідно із приписами пп. 8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

Відповідно до п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано такі документи, що не заперечується відповідачем:

наказ від 30.11.2007 року № 109/1 «Про переоцінку основних засобів» з додатком, протокол засідання Спостережної ради ВАТ СЗ «Металіст» від 30.11.2007 року;

акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів ВАТ СЗ «Металіст» МЕ 0000187 від 31.12.2007 року та № МЕ000186 від 30.12.2007 року, акт виконання робіт (надання послуг) № 76 від 01.07.2008 року,

договір підряду № 05/06/2008 від 05.06.2008 року,

довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2007 року,

акт приймання-передачі поліпшень орендованого майна від 27.12.2007 року.

Відповідно до пояснень позивача інші первинні документи, які б підтверджували витрати на придбання (поліпшення) основних невиробничих фондів, відносяться до періоду до 2000 року і були вже знищені за строком давності, що не заперечується представником відповідача.

ДПІ у Стрийському р-ні було взято до уваги перелічені документи лише частині, що підтверджує витрати на придбання (поліпшення) невиробничих основних фондів тільки у сумі 214182,51 грн.

Окрім того, суд апеляційної інстанції додатково звертає увагу на те, що у постанові Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-6914/09/1370 від 28.05.2010 року, залишеній без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року, предметом судового розгляду якого були висновки попереднього акту перевірки позивача ДПІ у Стрийському р-ні від 18.06.2009 року, судом було встановлено неврахування відповідачем у складі податкового кредиту в грудні 2007 року 9083,20 грн. вартості одержаних послуг по опорядженню фасаду їдальні, отриманих від ТОВ «Ай Ді Ем Україна» відповідно до акту приймання-передачі ремонтних робіт, як таких, що не призначені для використання в господарській діяльності.

Приписами ч. 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що доводи податкового органу про завищення ВАТ СЗ «Металіст» валових витрат за І квартал 2010 року на суму 875541,00 грн. є необґрунтованими, а отже не можуть братися до уваги.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі № 2а-6757/11/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ.В.Онишкевич

СуддіВ.П.Дякович

ОСОБА_4

Ухвала у повному обсязі складена 13 жовтня 2016 року.