Постанова № 62054770, 13.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/870/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Петрика І.Й.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної фіскальної служби - ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано до Київської митниці ДФС в режимі ІМ 40 АА митну декларацію №125110010/2015/181252 від 24.11.2015 року разом із пакетом документів для декларування товару № 1: «Ікра кіжуча (Oncorhynchus kisutch) свіжоморожена, в ястику, гатунок № 1, не солона, не готова до вживання, для подальшої переробки, упакована в карт. короби - 498 карт. коробів. Чиста вага нетто - 7430,0 кг. Торговельна марка: немає даних. Виробник: «Pacific Seafood». Країна виробництва: «US» за кодом УКТЗЕД 0303909000. 02.12.2015 року ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано тимчасову митну декларацію в режимі IM 40 ТН № 125110010/2015/181403 для випуску товару у вільний обіг, оскільки товар швидкопсувний. Вказує, що Рішенням від 10.12.2015 року № КТ-125110010/2015/181252 Київська митниця ДФС змінила код УКТЗЕД товару на 1604320000 та змінила опис товару: «Ікра зерниста лососевих риб (ікра кіжуча (Oncorhynchus kisutch), без ястиків (оболонки яєчника), із вмістом кухонної солі 0,23% (не солона), без вмісту спецій (прянощів). Торговельна марка: нема даних. Виробник: «Pacific Seafood». Країна виробництва: «US». TOB «Фоззі-Фуд» вважає рішення про визначення коду товару від 10.12.2015 року № КТ- 125110010/2015/181252 та рішення про коригування митної вартості товару № 125150001/2016/010026/2 від 22.01.2016 р. протиправними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року задоволено вказаний адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання коду товару від 10 грудня 2015 року № КТ-125000000-0193-2015. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості від 22 січня 2016 року № 125150001/2016/010026/2.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Київської митниці Державної фіскальної служби - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано до Київської митниці ДФС в режимі ІМ 40 АА митну декларацію № 125110010/2015/181252 від 24.11.2015 року разом із пакетом документів для декларування товару № 1: «Ікра кіжуча (Oncorhynchus kisutch) свіжоморожена, в ястику, гатунок № 1, не солона, не готова до вживання, для подальшої переробки, упакована в карт, короби - 498 карт, коробів. Чиста вага нетто - 7430,0 кг. Торговельна марка: немає даних. Виробник: «Pacific Seafood». Країна виробництва: «US» за кодом УКТЗЕД 0303909000.

Задекларована митна вартість товару 1254048,66 грн. Для митного оформлення товару було задекларовано до сплати митні платежі на загальну суму 401295,58 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що 02.12.2015 року ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано тимчасову митну декларацію в режимі IM 40 ТН № 125110010/2015/181403 для випуску товару у вільний обіг, оскільки товар швидкопсувний. В митній декларації № 125110010/2015/181403 від 02.12.2015 року ТОВ «Фоззі-Фуд» було забезпечено сплату митних платежів за максимально можливою ставкою митного збору (10%), із розрахунку того, що інспектор сумнівався між кодами УКТЗЕД товарних груп 16 та 03, а тому платежі були розраховані виходячи із того, що можливим кодом товару є 1604320000 на загальну суму 546701,50 грн.

Різниця в сумі митних платежах становить 145405,92 грн.

Як вбачається рішенням від 10.12.2015 року № КТ-125110010/2015/181252 Київська митниця ДФС змінила код УКТЗЕД товару на 1604320000 та змінила опис товару: «Ікра зерниста лососевих риб (ікра кіжуча (Oncorhynchus kisutch), без ястиків (оболонки яєчника), із вмістом кухонної солі 0,23% (не солона), без вмісту спецій (прянощів). Торговельна марка: нема даних. Виробник: «Pacific Seafood». Країна виробництва: «US».

Судом першої інстанції було встановлено, що після прийняття Київською митницею ДФС рішення про визнання коду товару від 10.12.2015 року № КТ-125110010/2015/181252, яким код УКТЗЕД товару змінено на 1604320000, ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано митну декларації №125150001/2016/700091 від 12.01.2016 року для митного оформлення товару.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Згідно з ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Колегією суддів встановлено, що за результатами дослідження відібраних зразків товару Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС (висновок СЛЕД № 142005801- 0051) встановлено, що товар являє собою ікру зернисту лососевих риб (ікра кіжуча (Оncorhynchus kisutch)), без ястиків (оболонки яєчника), з вмістом кухонної солі 0,23% (не солона), без вмісту спецій (прянощів).

Тобто, за цими результатами досліджень СЛЕД виявлено невідповідність опису товару в графі 31 як ікри в ястиках.

При цьому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для проведення експертизи був переданий зразок ікри без ястиків, а це не є свідченням того, що в ящику була ікра без ястиків, оскільки ястик міг бути пошкоджений під час відібрання зразків, оскільки судове рішення не може базуватись на припущеннях, а відповідно до ч. 3 ст. 159 КАСУ повинно ґрунтуватися на повно і всебічно з'ясованих обставинах, підтверджених зібраними доказами.

Також колегією суддів встановлено, що відповідно до Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.11.2015 року в ході часткового огляду 5 картонних коробок пакувальних місць встановлено, що товар в оглянутих місцях являє собою червону ікру, грубозернисту. Результати митного огляду зафіксовано за допомогою цифрової фотозйомки (фото наявні в матеріалах справи), дані якої не дають підстав стверджувати, що товар розміщений в ящику пасмами, тобто, що ікра знаходиться в ястиках.

Згідно із УКТЗЕД до групи 03 включається їстівна ікра, тобто, ікра, яка знаходиться в оболонці яєчника (ястикова ікра), не приготовлена, неконсервована або приготовлена і консервована способами, передбаченими в цій групі.

Таким чином, щоб розглядати товар в групі 03 УКТЗЕД ікра повинна бути неочищена від ястиків.

Зі змісту експертного висновку СЛЕД № 142005801-0051 вбачається, що ікра була звільнена від оболонки яєчника та промита, тобто, піддавалась певній обробці (приготуванню).

Відповідно до загальних положень до групи 03 приготовлена чи консервована іншими способами їстівна ікра, ніж зазначені в групі 03 УКТЗЕД, в оболонці яєчника чи без неї, включається в товарну позицію 1604 УКТЗЕД.

Згідно з Поясненнями до УКТЗЕД, зокрема, Приміткою 1 (d) до групи 03 ця група не включає ікру осетрових чи ікру інших риб (товарна позиція 1604).

У Методичних рекомендаціях щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД товарів харчового призначення, доведених листом Міндоходів від 26.03.2014 року № 6983/7/99-99-24-02-03-17 (пункт 7 Додаток 1), зазначається, що під терміном «ікра інших риб», який міститься в тексті Примітки 1 (d) до групи 03 і текстових описах товарної позиції 1604, товарної підпозиції 1604 31 00 00 та товарної підкатегорії 1604 32 00 00, розуміється продукт (ікра риб), який виготовляють з ікринок багатьох видів риб, крім осетрових (наприклад, лосося, коропа, щуки, тунця, кефалі, тріски). Ікра риб, яка відповідає вищезазначеним термінам «ікра осетрових» та «ікра інших риб», класифікується у товарній позиції 1604 незалежно від того, упакована вона в герметичну ємність чи ні.

Відповідно до Правила 1 назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Згідно з Правилом 6 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Крім цього, за змістом експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати № Ц-21 від 13 січня 2016 року, замовником якого був позивач, спірним товаром є ікра зерниста лососевих риб без ястиків.

З класифікаційної структури Митного тарифу України вбачається, що коду 0303909000 УКТЗЕД відповідає морожена ікра інша, а коду 1604320000 УКТЗЕД відповідає готова або консервована ікра інших риб.

Виповідио до ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів ізборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо того, що на підставі експертного висновку СЛЕД № 142005801-0051, згідно з загальними положеннями до групи 03 УКТЗЕД, поясненнями до товарної позиції 1604 УКТ3ЕД, а також Методичними рекомендаціями щодо класифікації згідно з вимогами УКТ3ЕД товарів харчового призначення, відповідно до Примітки 1 (d) до групи 03 і текстового опису товарної позиції 1604, Правил 1 та 6 товар класифіковано у товарній ції 1604, у товарній підкатегорії 1604 32 00 00 УКТЗЕД (ставка мита - 10%).

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2016 року № 125/5001/2016/010026/2.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що 4 «ггять відомості про вартість страхування.

Відсутність таких документів або наявність в них розбіжностей впливають на числове значення митної вартості товару та свідчать про не підтвердження у встановленому законом порядку числового значення заявленої митної вартості та обраного методу її визначення.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю гавильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митницею виключно на підставі тих документів (інформації), яка наявна (надана декларантом) на час здійснення такого контролю.

Колегією суддів встановлено, що у результаті аналізу наданих декларантом документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за МД від 12.01.2016 року № 125150001/2016/700091, митницею виявлені розбіжності та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме: розбіжності в інформації щодо строків оплати.

Зокрема, пунктом 1 додаткової угоди № 4 до зовнішньоекономічного договору від 23.12.2013 року № 508-8 передбачена оплата через 14 календарних днів з моменту отримання товару, однак, в комерційному інвойсі від 24.09.2015 року № Р8014318 зазначено « 100% DUO 14 LAYS FROM ETD» (оплата з моменту відправлення). В специфікації відомості щодо строків оплати посилаються також на інвойс. При цьому, банківських платіжних документів для підтвердження заявленого числового значення митної вартості товарів позивачем до митниці не було надано.

Умовами поставки товарів за МД № 125150001/2016/700091 визначено СІF - Одеса. За умовами терміну СІF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

У відповідності з цими положеннями застосування міжнародних комерційних термінів позивачем було укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 року № 101014611.

Пунктом 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на страхування цих товарів.

Колегія суддів бере до уваги зауваження відповідача про те, що розмір страхової суми, визначений страховим полісом від 06.11.2015 року № 6743 (додаток 3 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 року № 101014611 - далі Договір страхування) не підтверджений документально та не відповідає умовам п. 3.1 Договору страхування. Крім того, відповідно до наданого страхового полісу страховий тариф становить 0,16%, однак Договором страхування передбачений страховий тариф у розмірі 0,2%.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Таким чином, ця складова митної вартості (витрати на страхування) не була документально підтвердженою належним чином та не піддавалась перевірці.

Враховуючи вищевикладене, митницею відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було запитано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Частиною 6 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження озленої ними митної вартості товару, інші, ніж запитувані митницею.

Вимогу митниці позивач виконав частково.

Фактично надані в якості додаткових документів комерційна пропозиція і висновок експертної організації, видані на товар «ікра в ястиках», а тому колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні підстави врахувати його для підтвердження митної вартості товарів, заявлених за МД від 12.01.2016 року № 125150001/2016/700091 як ікра зерниста лососевих риб без ястиків (оболонки яєчника). Також, декларант повідомив про неможливість надати митну декларацію країни відправлення.

Крім того, під час подання додаткових підтверджуючих документів банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, не були надані.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про те, що додатково надані документи не спростували наявних сумнівів у заявленому рівні митної вартості та не підтвердили її числове значення.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом аго уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її зригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у читному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповніта/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі якщо невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної нформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів : зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним зсобою умов, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митницею відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю з урахуванням наданих додаткових документів (картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 125150001/2016/00027) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125150001/2016/010026/2 від 22.01.2016 року, згідно з яким митна вартість визначена із застосуванням другорядного методу (резервного).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Митного кодексу України, яка регламентує його застосування, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Резервний метод застосований з урахуванням наявної інформації про митну вартість товару «морожена ікра, кіжуча, солена» за МД від 09.04.2015 року № 500060006/2015/002234. Митна вартість визначена митницею на рівні 11 дол. США за кг, загальна митна вартість партії товару - 81730 дол. США (позивачем заявлено 7,01 дол. США за кг, загальна - 52115,02 дол. США).

Частиною 7 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Імпортовані позивачем товари випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України за митною декларацією № 12515001/2016/700595 від 3.02.2016 року. На час подання цієї МД платіжних документів про здійснення оплати за товар також не було надано.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що через неврахування ряду норм матеріального права та доказів по справі, а також через неповне дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про протиправність спірних рішень митного органу та прийняв помилкове рішення про задоволення даного позову.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної фіскальної служби - ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

І.Й. Петрик

Повний текст виготовлено 18.10.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Петрик І.Й.

Мацедонська В.Е.

< Справа слухалась у (обов'язкове для заповнення) >