Постанова № 62054028, 10.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2016 року № 826/5796/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Гранде»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВД Гранде» звернулось до суду з позовом про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.03.2016 року №913-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не має заборгованості з оплати прибутку за 2014 рік, отже відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів по сплаті позивачем вищевказаного податку має нести саме банк.

Судом враховано, що позивачем допущено описку в частині зазначення дати оскаржуваної вимоги, а саме 30.03.2016, замість 30.03.2015, а тому розгляд та вирішення справи здійснювалось з урахуванням вказаної описки.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

30.03.2016 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу №913-17 Товариству з обмеженою відповідальністю "ВД Гранде" за узгодженим грошовим зобов’язанням у розмірі 81 529, 67 грн.

28.01.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВД Гранде" подано до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, сума грошового зобов’язання становить 60 000 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВД Гранде" до Філії Центрального РУ АТ Банку "Фінанси та Кредит" подано платіжне доручення № 45 від 05.02.2015 на суму 60 000 грн. та № 24 від 11.02.2015 на суму 14 714,00 грн. до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з призначенням платежу: "*;38938959;11021000;01;*101; ; податок на прибуток за рік 2014р.;;;;;".

Платіж за платіжним дорученням № 45 від 05.02.2015 банком проведено не було.

Листом Вих.№ 4 від 16.02.2015, який було отримано Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 18.02.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД Гранде" повідомило про те, що ним було здійснено оплату податку на прибуток за 2014 рік платіжними дорученнями № 45 від 05.02.2015 та №24 від 11.02.2015, водночас платіж, що був здійснений через ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" одержано і проведено банком 11.02.2015, а платіж що був здійснений через ПАТ "Фінанси та Кредит" з невідомої причини банком проведений не був.

Таким чином, позивачем було надано банку платіжне доручення № 45 від 05.02.2015 на суму 60 000 грн. з призначенням платежу: "*;38938959;11021000;01;*101; ; податок на прибуток за рік 2014р.;;;;;", водночас воно не було виконано банком без повідомлення про причини його невиконання, та позивачем про зазначений факт було повідомлено податковий орган 18.02.2015.

Листом Вих.№ 5 від 20.10.2015, який було отримано Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 21.10.2015, позивач повторно повідомив відповідача про здійснення оплати податку на прибуток за 2014 рік платіжними дорученнями № 45 від 05.02.2015 та №24 від 11.02.2015.

Відповідач у своїх запереченнях на позов зазначив, що згідно облікової картки платника, у позивача станом на 30.05.2016 року обліковується заборгованість з податку на прибуток у розмірі 81 529, 67 грн. (60 000 грн. - несплачена сума податку та 21 529, 67 грн. – нараховано пеню за несвоєчасну сплату боргу).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/13275/13, від 15.12.2014 № К/800/45490/14.

Враховуючи, що позивач сплатив зазначене у спірній вимозі податкове зобов’язання, проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла не з вини платника податків (позивача), а з вини банку, отже позивач звільняється від відповідальності, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржених податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити адміністративний позов .

2. Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30.03.2016 № 913-17.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда