Рішення № 6205385, 03.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р. справа № 5020-5/181 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в розмірі 11875,80 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач Єфремова Л.О, довіреність № 11074/159 від 030.7.2008,

Відповідач: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 03.03.1998.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Мусон”, звернувся до суду з позовом до відповідача, субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором оренди приміщень, відшкодування витрат та надання послуг № 724-А від 01.08.2008 в розмірі 11875,80 грн., з яких: 10846,59 грн. основний борг, 567,49 грн. пеня, 81,32 грн. 3% річних, 560,40 грн. збитки від інфляції.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16948,38 грн., з яких: 14743,76 грн. основний борг, 1211,11 грн. пеня, 151,39 грн. 3% річних, 842,12 грн. збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обовязки щодо внесення орендної плати та інших платежів.

Відповідач в судовому засіданні збільшені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладений договір оренди приміщень, відшкодування витрат та надання послуг № 724-А, зі строком дії до 01.08.2009.

Відповідно до умов договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування частину корпусу № 62 основною площею 21,73 кв.м., допоміжною 8,26 кв.м., загалом 29,99 кв.м., розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29.

Також, позивач зобовязався надавати відповідачу послуги по обслуговуванню тепло, електро, водоканалізаційних мереж.

Відповідач, в свою чергу, відповідно до п.п. п. 1.4.2, п. 1.4.3, п. 1.4.4, п. 1.4, п. 2.7, п. 3.6 договору, зобовязався сплачувати орендну плату, вартість послуг позивача по обслуговуванню комунікацій, відшкодуванню витрат позивача по утриманню території та доріг загального користування, пропускному режиму автотранспорту та людей, вивозу побутових відходів та обслуговуванню мереж електрозвязку, а також відшкодуванню витрат позивача за спожити відповідачем електричну та теплову енергію та воду, а також втрати по тепло та електроенергії.

01.08.2008 сторони підписали акт прийому-передачі майна в оренду (а.с. 12).

Згідно з п. 2.5 договору, орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача щомісячно до 25 числа поточного місяця, та до 10 числа місяця наступного за звітним (п. 2.11 договору) за усі види послуг та спожиті енергоносії.

Свої зобовязання щодо внесення орендної плати та інших платежів відповідач виконував неналежним чином у звязку з чим його заборгованість за період з вересня 2008 року по травень 2009 року склала 14743,76 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Таким чином, судом встановлений факт неналежного виконання обовязків з боку відповідача за договором оренди приміщень, відшкодування витрат та надання послуг № 724-А від 01.08.2008, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 14743,76 грн.

Згідно з п. 7.2 договору, за недотримання строків платежів споживач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобовязань може забезпечуватися пенею.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1211,11 грн. розрахунок якої перевірений судом та визнаний обґрунтованим, а сума пені такою, що підлягає стягненню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням збитків від інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає 151,39 грн., збитків від інфляції 842,12 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16948,38 грн., з яких: 14743,76 грн. основний борг, 1211,11 грн. пеня, 151,39 грн. 3% річних, 842,12 грн. збитки від інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Крім того, відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 4393 від 30.04.93 зі змінами та доповненнями, ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11875,80 грн., але в процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги до 16948,38 грн., тобто при зверненні до суду із заявою про збільшення позовних вимог позивач повинний бути доплатити до державного бюджету суму державного мита в розмірі 50,72 грн., але така оплата позивачем здійснена не була.

Таким чином з позивача підлягає стягненню в держаний бюджет України 50,72 грн. державного мита.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 169,48 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в СФ ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО НОМЕР_4) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, код ЄДРПОУ 14314707, р/р 260013011382 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) заборгованість в сумі 16948,38 грн., з яких: 14743,76 грн. основний борг, 1211,11 грн. пеня, 151,39 грн. 3% річних, 842,12 грн. збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 169,48 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, код ЄДРПОУ 14314707, р/р 260013011382 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 50,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

04.06.2009

Розсилка:

1.ВАТ „Мусон” (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

2.СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

3.Справа