Ухвала суду № 62053051, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/13157/2016 Головуючий в 1 інстанції - Гладун Х.А.

Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 червня 2016 року заява представника позивача про забезпечення позову задоволена.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5

Накладено арешт на земельну ділянку та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_2). Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1. Загальна площа земельної ділянки 876,00 кв.м. Загальна площа садового будинку 40,00 кв.м., житлова площа 29,80 кв.м. що належить ОСОБА_5

Накладено арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_3

Накладено арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви відмовити.

В судовому засідання апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6, підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Інші учасники процесу до суду не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обгрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 4 Постанови Пленуму №9 Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є значний розмір заборгованості, яку відповідачка ОСОБА_2 в добровільному порядку не сплачує, задоволення позовних вимог можливе за рахунок належного відповідачам майна, існує реальна можливість вчинення відповідачами дій щодо відчуження належного майна, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2, в сумі 57 120 доларів США.

При цьому, п.3.2 кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій та інших платежів, є порука фізичних осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також іпотека нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_5.

Пунктом 3.3 даного договору передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується також всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернуто стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Тобто, можливе невиконання відповідачкою ОСОБА_2 кредитного договору вже забезпечено договором іпотеки№3189 від 10.10.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Караваєвою Л.А., та на яку накладено заборону відчуження, а іпотекодержателем є ПАТ «Універсал Банк», що підтверджується інформаційною довідкою №63060363 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 08.07.2016 року.

Накладаючи арешт: на квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку й садовий будинок в садовому товаристві «Політ», за адресою: АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_5, та на 1/4 частку квартири АДРЕСА_4, та на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3, суд в супереч вимогам ч.2 ст. 152 ЦПК України належним чином не перевірив, чи буде цей вид забезпечення співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду є обґрунтованими.

Оскільки допущені судом порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів у відповідності з вимогами ч.3 ст.303 ЦПК України вважає необхідним вийти за межі апеляційної скарги та скасувати ухвалу суду в повному обсязі, в тому числі і щодо накладеного арешту на майно відповідача ОСОБА_3

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2016 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: