Ухвала суду № 62052920, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-11611 Головуючий у1-й інстанції - Кушнір С.І.

Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

Невідомої Т.О.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, головного держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Діани Анатоліївни на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року у справі за поданням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Діани Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_6, стягувач - ОСОБА_4,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у місті Києві Махової Д.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_6

Не погодившись з таким вирішенням питання, стягувач у виконавчому провадженні, ОСОБА_4, через свого представника, ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання державного виконавця задовольнити (а.с.44-47).

Головний державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у місті Києві Махова Д.А. також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання державного виконавця задовольнити (а.с.60-62).

В суд апеляційної інстанції державний виконавець не з'явився, про місце та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток уповноваженій особі ВПВР УДВС ГТУЮ у місті Києві 9 вересня 2016 року та 26 вересня 2016 року (а.с.88, 90).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність державного виконавця, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., представника стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_3, який підтримав подані апеляційні скарги та просив суд їх задовольнити, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід задовольнити з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту ухилення ОСОБА_6 від виконання судового рішення.

З таким висновком місцевого суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Розділом VI ЦПК України, зокрема, ч.1 ст. 3771 ЦПК України регулюється порядок тимчасового обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби.

За правилом п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як встановлено судом першої інстанції та убачається з доданої до подання копії матеріалів виконавчого провадження (а.с.5-30), постановою від 4 травня 2016 року відкрите виконавче провадження з №50993185 на виконання виконавчого листа №757/11150/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 11 лютого 2016 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 боргу за договором позики у розмірі 250 000 доларів США, що еквівалентно 5 875 000 грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем здійснювались заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення: постановою державного виконавця від 4 травня 2016 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження; надіслано запити до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Державної автомобільної інспекції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби України з безпеки на транспорті, Головного управління держпраці у Київській області, Інспекції сільського господарства у Київській області, Департаменту льотної придатності Державіаслужби.

Крім того, державним виконавцем 18 травня 2016 року на адресу ОСОБА_6 направлено виклик державного виконавця.

Указані документи виконавчого провадження надсилались боржнику супровідним листом за адресою зареєстрованого місця проживання, що вказана в виконавчому листі №757/11150/15-ц від 11 лютого 2016 року - АДРЕСА_1.

За правилом ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З урахуванням положень Закону, якими врегульований порядок надсилання сторонам виконавчого провадження документів виконавчого провадження, ОСОБА_6 був обізнаний про проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Печерського районного суду м. Києва від 7 грудня 2015 року.

На виклик державного виконавця від 18 травня 2016 року боржник не з'явився.

Указані обставини указують на факт ухилення ОСОБА_6 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, що виражається в бездіяльності боржника, спрямованій на невиконання своїх обов'язків у виконавчому провадженні, прямо передбачених ч.6 ст.12 Закону.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту ухилення ОСОБА_6 від виконання обов'язків, покладених на нього рішенням суду.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_6 до виконання своїх зобов'язань.

Керуючись ст.303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Апеляційну скаргу головного держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової ДіаниАнатоліївни задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

Подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Діани Анатоліївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІДН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 7 грудня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О.Невідома