Рішення № 62052820, 28.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Ратнікової В.М.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на малолітню дитину,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/11832/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на малолітню дитину.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000,00 грн., щомісячно, починаючи з 05 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що він має мінливий дохід, на його утриманні перебувають повнолітній син та непрацездатні батьки, він добровільно сплачував поточні витрати та аліменти на утримання дитини, а також суд не звернув уваги на наявність у позивача власних достатніх доходів та дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.

В судове засідання особисто ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_1 забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 просив відкласти розгляд справи в зв'язку з проведенням 28 вересня 2016 року засідання Органу опіки та піклування Бориспільської районної у Київській області державної адміністрації, на якому буде вирішуватися питання щодо надання висновку у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, проте належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини суду надано не було, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 30 серпня 2007 року по 19 жовтня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.4, 170).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

05 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 5/10 частини від всіх видів доходів, починаючи з моменту подачі позову до досягнення дитиною повноліття.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 05 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, колегія суддів не може погодитися з визначеним судом розміром аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Статтею 183 СК України встановлено порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, Законом встановлено, що аліменти на утримання дітей стягуються, як правило, у частках до заробітку (доходу) (ст. 183 СК України). Проте в окремих випадках установлення розміру аліментів у такому порядку викликає певні труднощі. У статті 184 СК України надається приблизний перелік таких випадків: нерегулярний мінливий дохід; одержання частини доходу в натурі; інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження того, що він має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, отримує дохід від підприємницької діяльності та надання послуг перевезення, інших обставин, що мають істотне значення.

Напроти, судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» на посаді спортсмена-професіонала з футболу з 01 серпня 1993 року та має регулярний щомісячний дохід у розмірі 18 000,00 грн. (а.с.69).

Згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи сума доходів ОСОБА_1 за звітний період 2015 року, яка включається до загального річного оподаткування, становить 6 593 861,78 грн. (а.с.183-186).

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 в частці від його заробітку (доходу).

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню зі ОСОБА_1, судом першої інстанції не було враховано, що відповідач згідно платіжних доручень за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року перерахував на рахунок ОСОБА_2 кошти на загальну суму 14 500,00 грн. (а.с.80-83). У вересні 2015 року ОСОБА_1 перерахував кошти в рахунок забезпечення навчального процесу у ТОВ «Навчальний виховний комплекс «Золоче» на загальну суму 33 580,00 грн. (а.с.84-85).

Згідно нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_1 надає матеріальну допомогу своїм батькам - ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є пенсіонерами, та отримують пенсію у розмірі 1387,53 грн. та 1599,37 грн., який є недостатнім для нормальної життєдіяльності людей похилого віку (а.с.49-55).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 не надала суду належних доказів на підтвердження свого майнового стану та не довела ту обставину, що матеріальне становище відповідача дозволяє сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.

Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року ОСОБА_2 отримала дохід за вказаний період у розмірі 28 980,00 грн. (а.с.117) та отримала від відповідача у період травень - липень 2015 року 40 000 доларів США (а.с.197).

Таким чином, з урахуванням матеріального становища платника аліментів та позивача колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку ОСОБА_1 з часу звернення позивача з відповідним позовом, у зв'язку з чим рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, а абзац другий резолютивної частини рішення викладенню в новій редакції.

При цьому, колегія суддів роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року змінити в частині визначення розміру аліментів.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

В.М. Ратнікова