Ухвала суду № 62052770, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/11099/16 Головуючий у 1-ій інстанції - МатійчукГ.О.

Суддя-доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Желепі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року про повернення заявнику для подання до належного суду позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів повернуто заявнику для подання до належного суду.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносини належить застосовувати правила виключної підсудності, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення грошових коштів на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

В поданій апеляційній скарзі позивач просить указану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті. Послалася на те, що на спірні правовідносини не поширюється дія ст. 114 ЦПК України, оскільки позивачем не заявлено вимог відносно нерухомого майна.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 10.08.2013 року між сторонами укладено попередній договір купівлі-продажу 1/8 частини зблокованого житлового АДРЕСА_2, який знаходиться на стадії будівництва та споруджується за адресою: АДРЕСА_1

Як зазначає позивач, на виконання умов указаного договору нею були передані відповідачеві грошові кошти в якості авансового платежу, які тепер позивач просить стягнути з ОСОБА_4 в судовому порядку разом з штрафними санкціями, передбаченими ст. 625 ЦК України.

Повертаючи позовну заяву для подачі до належного суду, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ст. 114 ЦПК України щодо виключної підсудності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», правила ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, застосовуються до позовів про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому, указаний перелік не є вичерпним

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення грошових коштів на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку, то даний спір є таким, що виникає з приводу нерухомого майна в розумінні ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

Відповідно до п.1ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді