Постанова № 62051794, 02.02.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2016 Справа №607/18507/15-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у грудні 2015 року предявив до суду адміністративний позов до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 01 січня 2012 року неправомірними та просить поновити строки звернення до суду та зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити нарахування та проводити виплати пенсії відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2015 року у справі № 607/20041/14-а з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за №9/4311, починаючи з 01 січня 2012 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії. ОСОБА_2 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2015р. у справі №607/20041/14-а, яка підтверджена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015р. у справі №876/5345/15 зобов'язано відповідача нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію виходячи із заробітної плати, одержаної в зоні відчуження у 1986 році, на підставі довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за №9/4311, починаючи з 01 січня 2012 року і до припинення права на таке. В подальшому, позивачем було звернуто дане рішення до примусового виконання. У листопаді 2015 року відповідач здійснив перерахунок пенсії з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за №9/4311, однак безпідставно обмежив розмір його пенсійної виплати 10 прожитковими мінімумами. Посилаючись на те, що такі дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі є неправомірними, просить позов задовольнити.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі подав до суду заперечення проти задоволення позову, покликаючись на те, що відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. При цьому у листопаді 2015 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2015 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року з урахуванням довідки, виданої Управлінням МНС України в Тернопільській області №9/4311 від 27 липня 2006 року. Перерахунок пенсії здійснено з 01 січня 2012 року. Пенсійна виплата з урахуванням прожиткового мінімуму встановленого чинним законодавством склала з 01 січня 2012 року 8220,00 гривень, з 01 квітня 2012 року 8380,00 гривень, з 01 липня 2012 року 8440,00 гривень, з 01 жовтня 2012 року 8560,00 гривень, з 01 грудня 2012 року 8840 гривень, з 01 січня 2013 року 8940, 00 гривень, з 01 грудня 2013 9490, 00 гривень, з 01 вересня 2015 року 10740, 00 гривень, з цих підстав, просить відмовити у задоволені позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, категорія І, що підтверджується посвідченням серії А №074372 від 02 липня 1997 року, виданим Тернопільською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього №648614 Є від 22 жовтня 2008 року.

Як підтверджується постановами Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року та не оспорюється сторонами Тернопільською обласною МСЕК позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання, повязане із наслідками аварії на ЧАЕС.

Із довідки №9/4311 від 27 липня 2006 року, виданої управлінням МНС України в Тернопільській області на імя ОСОБА_1 слідує, що позивачу за роботу в населених пунктах зони відчуження (11 днів 3 зона небезпеки, 5 днів 2 зона небезпеки), з 10 червня 1986 року по 30 червня 1986 року проммайданчик ЧАЕС, м. Припять ППСО №1, с. Лельов, м. Чорнобиль по місцю роботи ВПО УВС Тернопільського облвиконкому на посаді ст.. помічник КГП посадовий оклад 255 карбованців, виплачена заробітна плата в сумі 1920, 43 карбованці, з урахуванням коефіцієнта 4; 3 відповідно до ОСОБА_2 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7.

ОСОБА_2 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії без врахування довідки № 9/4311, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року, зобовязано Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за №9/4311 та зобовязано Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі здійснити із врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за №9/4311, перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити ОСОБА_1 недовиплачену суму пенсії за період з 01 лютого 2012 року по 18 березня 2015 року.

ОСОБА_2 Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1Є задоволено частково, скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2015 року та ухвалено нове, згідно якого визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Тернополі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії без врахування довідки № 9/4311, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року та зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році, на підставі Довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року № 9/4311, починаючи з 01 січня 2012 року і до припинення права на таке.

Дане рішення було звернено до примусового виконання.

Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі №369/Х -1-1 від 23 листопада 2015 року позивача повідомлено, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у листопаді 2015 року проведено перерахунок його пенсії. Таким чином, пенсійна виплата ОСОБА_1 становила з 01 січня 2012 8220,00 гривень, з 01 квітня 2012 року 8380, 00 гривень, з 01 липня 2012 року 8440, 00 гривень, з 01 жовтня 2012 року 8560,00 гривень, з 01 грудня 2012 року 8840,00 гривень, з 01 січня 2013 року 8940,00 гривень, з 01 грудня 2013 року 9490, 00 гривень, з 01 вересня 2015 року 10740,00 гривень. Пенсію в новому розмірі 10740, 00 гривень та доплату за період з 01 грудня 2012 року по 30 листопада 2015 року в сумі 175414,47 гривень нараховано на грудень 2015 року.

Тобто, розмір пенсії нарахованої та виплаченої позивачу обмежується десятьма прожитковими мінімумами.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається із п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

З врахування наведено та те, що відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як інваліду ІІ групи у 2006 році призначена пенсія, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, суд вважає, що дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивачу десятьма прожитковими мінімумами згідно Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" є неправомірними.

Відповідно до вимог ст. 19 розділу 4 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Положеннями ст. 20 даного Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії І надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, у тому числі, зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо вимоги позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності позивач покликається на те, що , що під час розгляду справи про нарахування та виплату йому пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за № 9/4311 Тернопільський міськрайонний суд прийняв рішення, яке було скасоване постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року та ухвалено нове про проведення йому перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2012 року, таким чином визнавши поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущений з поважних причин встановлений законом строк звернення до суду із адміністративним позовом , може бути поновлений судом.

З цих підстав, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду підлягає до задоволення.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення, шляхом визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 01 січня 2012 року та зобовязання управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити нарахування та проводити виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2015 року у справі з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за №9/4311, починаючи з 01 січня 2012 року.

Керуючись, ст.ст.6-11, 71, 100, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами починаючи з 01 січня 2012 року.

Зобовязати Управління пенсійного фонду України в м.Тернополі здійснити нарахування та проводити виплати пенсії ОСОБА_1, відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2015 року у справі № 607/20041/14-а з врахуванням довідки, виданої управлінням МНС в Тернопільській області від 27 липня 2006 року за № 9/4311, починаючи з 01 січня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ОСОБА_2 може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сливка Л.М.