Ухвала суду № 62051562, 12.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5148/16-к Головуючий у 1 інстанції -Лялюк Є.Д.

Провадження № 11-сс/783/632/16 Доповідач - Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Гуцала І.П., Стельмаха І.О.

з участю секретаря Петрук Ю.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

прокурора Малахівського Ю.В.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 без визначення розміру застави,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року задоволено клопотання начальника першого відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області ОСОБА_4 та продовжено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю

м. Дрогобича Львівської області,

зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

с. Малехів, Жовківський район,

Львівська область,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів без визначення застави.

Строк дії ухвали визначено до 01 грудня 2016 року.

Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задоволити клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Нова, 96. Вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановленою всупереч нормам процесуального права, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: в ухвалі слідчий суддя обґрунтовує ризики, передбачені ст. 177 КПК України тим, що підозрюваний чинив опір працівникам УСБ України у Львівській області при затриманні, проте ці обставини недоведені та є предметом досудового розслідування в межах іншого кримінального провадження; судом не враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання з батьками та сестрою, відмінно характеризується за місцем проживання, навчання та настоятелем церкви, займається суспільно корисною працею та щодо нього не надходили жодні скарги. Судом не враховано, що за постійним місцем проживання ОСОБА_1 07 серпня 2016 року було проведено обшук та вилучено ряд речей, тому ризик знищити або сховати речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, є необґрунтованим. ОСОБА_1 раніше не судимий, є свідомим громадянином, був активним учасником «Революції гідності», тричі проходив службу в Добровольчому батальйоні ОУН в зоні проведення АТО і брав участь у бойових діях, раніше не притягувався до відповідальності. Дані обставини виключають ризик вчинення ним злочинних діянь. Покликання суду на те, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не минули, так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, порушує права, передбачені Конвенцією та суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Обґрунтування наявності ризиків тяжкістю злочину суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Судом відмовлено у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт лише з покликанням на ст. 176 КПК України, однак саме таке трактування є свавільним позбавленням волі. У рішеннях Європейського суду вказано, що для того, щоб позбавлення свободи можна було вважати несвавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, відповідності цього заходу вимогам національного законодавства недостатньо. Застосування такого заходу має також бути необхідним за конкретних обставин. Також не взято до уваги стан здоровя ОСОБА_1 та відсутність умов для отримання медичної допомоги. Ненадання належного медичного обслуговування може становити поводження, несумісне з гарантіями ст. 3 Конвенції.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність судового рішення, пояснення начальника першого відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області ОСОБА_4 про наявність заявлених ризиків та обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали судового та кримінального провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

07 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016140000000063 внесені відомості щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України.

07 серпня 2016 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07 серпня 2016 року відповідно до ст. 278 КПК України ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 258 КК України, а 28 вересня 2016 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід тримання під вартою без визначення розміру застави та визначено строк дії ухвали до 05 жовтня 2016 року включно.

Постановою від 29 вересня 2016 року заступника прокурора Львівської області Русецького О.В. у кримінальному провадженні №22016140000000063 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 01 грудня 2016 року.

Ухвала слідчого судді про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою постановлена з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Слідчий суддя дійшов обгрунтованого й правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, врахувавши при цьому наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів слідчий суддя оцінив у сукупності та навів у своєму рішенні обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Правових підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на домашній арешт (як про це просить апелянт) колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про незаконність та необгрунтованість судового рішення, недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та відсутність обставин, які б свідчили про обґрунтованість підозри і про те, що заявлені ризики не зменшилися, неврахування судом особи підозрюваного, його стану здоров'я колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263 КК України, й в матеріалах кримінального провадження містяться дані, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні таких злочинів.

Прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшились та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Необхідність проведення значного обсягу слідчих дій, зважаючи на особливу складність кримінального провадження, значну кількість підозрюваних, перешкоджає завершенню досудового розслідування до 05 жовтня 2016 року.

Покликання сторони захисту на незадовільний стан здоров'я підозрюваного як на підставу застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів до уваги не бере.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора. Натомість з повідомлень начальника УВП (№19) ОСОБА_5 вбачається, що по даний час проводиться лікування підозрюваного ОСОБА_1, останній отримав лікування згідно з рекомендаціями: антибактеріальна, протизапальна терапія, перев'язки в перев'язочній хірургічного відділу, консультований лікарем-хірургом, проведена рентгенографія лівого гомілково-ступневого суглобу; видимих структурних змін суглобу не виявлено; на даний час стан здоров'я ОСОБА_1 задовільний.

Наведене не дає підстав для висновку про ненадання ОСОБА_1З належного медичного обслуговування.

Твердження сторони захисту про міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього батьків та сестри, не спростовують викладених в ухвалі висновків слідчого судді. Обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні за місцем свого проживання вогнепальної зброї, не дають переконання у тому, що зазначені соціальні фактори справляють стримуючу дію.

При розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу, в тому числі дані про особу підозрюваного та його сімейний стан.

Констатація слідчим суддею на стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (певних суспільно небезпечних діянь) не може розцінюватись як порушення принципу презумпції невинуватості.

Викладені в ухвалі висновки слідчого судді не суперечать правовим позиціям, висловленим у рішеннях Європейського суду з прав людини, на які покликається апелянт.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги й підстав для скасування ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 без визначення розміру заставине вбачає.

Разом з тим ухвала слідчого судді підлягає уточненню.

При апеляційному розгляді захисник ОСОБА_2 пояснила, що 30 вересня 2016 року нею було подане слідчому судді Галицького районного суду м. Львова клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт і це клопотання було розглянуте слідчим суддею одночасно з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Колегія суддів погоджується з такими доводами сторони захисту, оскільки розгляд в одному провадженні клопотання про продовження строку тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Крім цього в матеріалах судового провадження письмове клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, яке було предметом розгляду слідчим суддею, відсутнє.

Тому в порядку ст. 404 КПК України з резолютивної частини ухвали слідчого судді слід виключити вказівку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про застосування (так зазначено в ухвалі) щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого суддіГалицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 без визначення розміру застави залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 без задоволення.

В порядку ст. 404 КПК України виключити з резолютивної частини ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2016 року вказівку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8