Ухвала суду № 62051548, 03.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/495/16 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/783/5552/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника Профспілкового комітету первинної

профспілкової організації Сокальської ДШМ, ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Профспілкого комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім. В.Матюка в особі голови ОСОБА_2, третьої особи Відділу культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім. В.Матюка від 22.01.2016 року в якому порушенно вимогу про розірвання з ним трудового договору на підставі ст. 45 КЗпП України.

Оскаржуваним рішенням взадоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім.В.Матюка в особі голови ОСОБА_2, третьої особи Відділу культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської районної державної адміністрації про визнання недійсною вимоги профспілкового комітету про звільнення відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_4,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що 22.01.2016р. Профспілковий комітет первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім. В. Матюка, в особі голови, ОСОБА_2 звернувся до начальника відділу культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Сокальської РДА ОСОБА_5 з поданням в якому, покликаючись на рішення загальних зборів трудового колективу Сокальської ДШМ ім. В.Матюка (протокол № 5 від 22.01.2015 р.) керуючись ст.33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звернувся з вимогою про розірвання з позивачем трудового договору на підставі ст. 45 КЗпП України у зв'язку із невиконанням позивачем ст.247 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п.1, п. З розділу VІ Колективного договору. Вважає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги протокол загальних зборів трудового колективу № 5 від 22.01.2016р., довідку робочої групи про виконання колективного договору в період 2008-2015рр. від 21.01.2016р. та протокол зборів ПК від 22.01.2016 № 6.

З вимогою профспілкогового комітету позивач не погоджується, оскільки така оформлена на підставі рішення профкому, яке до вимоги не долучено, а протокол зборів профспілкового комітету, який юридично не є рішенням, не може бути підставою для звернення з вимогою про звільнення. Жодним нормативно правовим документом не передбачено, що для звітування про хід виконання колективного договору, сторони які підписали цей договір, повинні видавати додаткові накази і створювати робочу групу. Крім того, члени робочої групи є одночасно і членами профспілкового комітету, що свідчить про упередженість вимоги про розірвання з позивачем трудового договору.

Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що жодного разу в період з 2008 року до 2015 року, включно, профспілковай комітет не звертався до адміністрації школи щодо виконання умов колективного договору, не мав претензій до директора з приводу дотримання ним вимог Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ні разу не скликались збори трудового колективу, тобто, з 2008 року в профспілкового комітету не виникало питань щодо виконання умов колективного договору та дотримання ним законодавства про оплату праці. Вважає, що причиною зборів трудового колективу і звернення профкому з вимогою про його звільнення є поновлення позивача на посаді директора Сокальської ДШМ ім. В.Матюка. Крім цього, аналіз роботи школи в період 2014р.- 22.01.2016р. не може бути взятий до уваги про ухваленні оскаржуваного рішення, оскільки не може бути покладений в основу вимоги про його звільнення, позаяк у вказаний період керівництво школою він не здійснював.

Апелянт вказує, щопорядок виплат, доплат, надбавок, винагород встановлено ст. 57 Закону України «Про освіту», ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту», Постановою КМУ № 898 від 05.06.2000 року, розробленими положеннями, додатками до колективного договору № 1, 2, 3, 4, які погоджено головою профкому ОСОБА_2 та зафіксовані у тарифікаційних списках і їх виплата здійснювалась із зарплатою. Покликання профкому на порушення позивачем п.1,3 розділу ІV Колективного договору школи, є безпідставні, позаяк оплата праці, нарахування та її розміри проводився централізованою бухгалтерією відділу культури та якою і забезпечувалась гласність умов оплати праці, порядку виплати доплат, надбавок і ін., а в створенні тарифікаційних комісій не має потреби, і це не передбачено чинним законодавством.

Крім цього зазначає, що суд дійшов до невірного висновку, зазначивши в рішенні його присутність на загальних зборах трудового колективу та на засіданні профспілкового комітету, де вирішувалось питання про вимогу розірвання з ним трудового договору, оскільки про засідання профкому, його, як особу щодо якої вирішується питання про звільнення, для надання пояснень запрошено не було, також він не був заздалегідь ознайомлений з довідкою робочої групи від 12.01.2016 року і рішення про його звільнення прийнято без його участі, чим позбавлено можливості спростувати безпідставні звинувачення в порушенні ст. 247 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п.1, п.З розділу УІ Колективного договору школи. На основі наведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, заперечення представника Профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ, ОСОБА_2 ОСОБА_3 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до частини першоїст.3 ЦПК України, частини першоїст.16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1ст.15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У порядку цивільного судочинства, відповідно до норм ст. 15 ЦПК України, суди орзглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виникають, у тому числі? із трудових відносин. Трудові відносини полягають у відносинах між роботодавцем і працівниками всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, втиду діяльності і галузевої незалежності, а також особами, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 працює директором Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В. Матюка.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2016 року, голова первинної профспілкової організації Сокльської ДШМ ім. В. Матюка, ОСОБА_2, та члени профкому звернулися з поданням до начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації з вимогою розірвати трудовий договір зі ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КЗпП України у зв»язку з недотриманням ним вимгог ст. 247 КЗпП України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п.1., п.3 розділу У1 колективного договору, укладного між адміністрацією і профспілковим комітетом працівників Сокальської ДШМ ім. В. Матюка.

Стаття 45 КЗпП України передбачає, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред»явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Частина 1 ст. 33 Закону України «Про професійні спілки , їх права та гарантії діяльності» передбачає, що профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Відповідно до положень п. 9 ч.1 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення, або з міни колективного договору, не виконує зобов»язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

При розгляді справ, пов'язаних з вимогами профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі ст.45 КЗпП така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективам органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, і вона може бути оскаржена до суду працівником або власником чи уповноваженим ним органом у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в суді першої інстанції знайшло підтвердження порушення директором Сокальської ДШМ ОСОБА_4 законодавства про працю, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», невиконання ним зобов»язань за колективним договором, інші порушення законодавства про колективні договори, що відповідно до положень ст. 45 КЗпП України є підставами для звернення профспілкового комітету до начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації з вимогою розірвати трудовий договір зі ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

З протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім. В. Матюка №6 від 22.01.2016 р. вбачається, що на засіданні розглядалося рішення загальних зборів трудового колективу від 22.01.2016 року, за результатами якого з врахуванням положень ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» вирішено направити подання до начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації з вимогою розірвати трудовий договір з директором Сокальської ДШМ ім. В.Матюка ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КЗпП України.

Рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім. В. Матюка приймалось за результатами обговорення відкритим голосуванням, із загальної кількості 7 членів профкому за дане рішення проголосували 6 осіб, одна особа утрималась ( протокол №6 від 22.01.2016 року), рішення оформлено протоколом, що спростовує доводи апелянта про відсутність, як такого, рішення профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім. В. Матюка про звернення з вимогою про його звільнення на підставі ст. 45 КЗпП України.

Доводи апелянта про те, що протокол засідання профспілкового комітету не є рішенням профкому, а відтак не може бути підставою для звернення з вимогою про звільнення, є безпідставним, оскільки засідання профспілкового комітету оформляється протоколом і рішення профкому, яке прийнято шляхом волевиявлення усіх присутніх членів профкому, відображається в протоколі засідання, є протокольним рішенням, прийнятим за наслідками голосування.

Судом першої інстанції встановлено, що адміністрацією школи, на підставі п.2 розділу ІХ Колективного договору, ст.15 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.20 КЗпП України, видано наказ №4 від 15.01.2016р. «Про створення робочої групи по виконанню Колективного договору за період з 2008 року та підготовки проекту нового колективного договору» з метою аналізу та інформування трудового колективу про хід його виконання.

Підставами для розгляду і прийняття профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ рішення звернутися з вимогою про звільнення директора ОСОБА_4 на підставі ст. 45 КЗпП України, було протокольне рішення загальних зборів трудового колективу Сокальської ДШМ, прийняте 21.01.2016 року більшістю голосів, яким зобовязано профспілковий комітет первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім.В.Матюка вимагати від начальника відділу з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської РДА ОСОБА_6 розірвання трудового договору з ОСОБА_4 у звязку з порушенням ним законодавства про працю і невиконання зобовязань за колективним договором на підставі ст.45 КЗпП України.

Колективний договір між адміністрацією і профспілковим комітетом працівників Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка укладений на період 2008-2011 роки, є чинним, без змін і доповнень, у звязку із відсутністю нового колективного договору.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.2 розділу ІХ Колективного договору, ст.15 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.20 КЗпП України, сторони, які підписали колективний договір, один раз на рік (грудень) спільно аналізують хід виконання колективного договору, звітують про його виконання на загальних зборах трудового колективу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п.1 ч.1 ст.247 КзпП України, довідку та звіт про виконання колективного договору заслухано на загальних зборах трудового колективу Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка 26.01.2016 р.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції взяв до уваги результати перевірки робочої групи, якою встановлено, що адміністрацією Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка не забезпечено виконання п.п.1,3 розділу ІУ колективного договору щодо гласності умов оплати праці, порядку виплати доплат, надбавок, винагород, премій інших заохочувальних чи компенсаційних виплат, зокрема, адміністрацією школи не погоджуються з профспілковим комітетом накази про додаткові грошові виплати працівникам, що підтверджується наявними наказами, які вивчено та описано у довідці робочою групою, всупереч вимогам ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.15 Закону України «Про оплату праці», ст.247 КЗпП України адміністрацією не завжди погоджуються з профспілковим комітетом умови оплати праці в школі, в педагогічному колективі створено несприятливий клімат для творчої роботи, встановлено низьку активність однієї з найбільших шкіл в області (навчається понад 780 дітей), особливо у 2014 році, щодо участі в обласних конкурсах, оглядах, фестивалях за 2014-2015 навчальні роки, в порушення вимог п.7 розділу VІ Колективного договору адміністрацією не доводиться до відома профспілкового комітету інформація по економії коштів з виплати заробітної плати в кінці фінансового року, на адресу профспілкового комітету така письмова інформація від адміністрації школи впродовж дії колективного договору не надходила, профспілковий комітет не брав участі в розподілі таких коштів, накази адміністрації не погоджував. Крім цього, адміністрацією не забезпечено гарантій діяльності профспілкового комітету відповідно до п.п.1,9 розділу VІІ Колективного договору, зокрема, адміністрацією не надавалась профспілковому комітету вся необхідна інформація з питань, що є предметом цього колективного договору, не забезпечено вільного доступу представників профспілкового комітету до матеріалів, документів про умови оплати праці, виплати надбавок, доплат, винагород, в порядку контролю за виконанням колективного договору. Також встановлено, що не виконуються вимоги Додатків №2, 3 Колективного договору в частині погодження із профспілковим комітетом виплати щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам та розміру премії. Адміністрацією школи фактично запроваджено практику одноособового вирішення усіх питань, повязаних, у першу чергу, з педагогічним навантаженням працівників, встановлення доплат та надання заохочувальних та компенсаційних виплат, без участі профспілкового комітету, не враховуючи думки трудового колективу школи, повного ігнорування норм колективного договору та діючого законодавства. В порушення вимог переліченого вище законодавства та вимог колективного договору, впродовж 2008-2015 років, адміністрацією Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка, в особі директора школи ОСОБА_4, щорічні звіти про виконання колективного договору не складались та не заслуховувались, укладання нового колективного договору у зв»язку із закінченням строку дії колективного договору ним не ініціювались.

Позивачем, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, на надано належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом першої інстанції вищезазначених обставин.

На думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про недотримання директором Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка ОСОБА_4 вимог ст. 247 КЗпП України, ст. ст. 21, 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якими передбачено повноваження профспілок, їх об»єднань, виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, якими гарантовано право професійних спілок разом із власником або уповноваженим ним органом вирішувати питання запровадження, перегляду та змін норм праці; вирішувати питання оплати праці працівників, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, реалізацію інших гарантій діяльності у сфері оплати праці, охорони праці, соціального захисту, і за встановлених судом обставин підставно вважав, що вимога профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка відповідає діючому законодавству про колективні договори та угоди, про профспілки та трудовому законодавству, отже є законною, ґрунтується на рішенні трудового колективу та є обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який вважав, що вимога профспілкового комітету про звільнення директора Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка на підставі ст.45 КЗпП України оформлена та скерована на розгляд керівника відділу Сокалььскої РДА на підставі рішення профспілкового комітету в межах наданої компетенції, у відповідності до вимог ст.45 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Судом першої інстанції встановлено, що директор Сокальської ДШМ ОСОБА_4 повідомлявся про засідання профспілкового комітету, на яке не з»явився, однак про прийняте рішення був повідомлений невідкладно, що спростовує доводи апелянта про те, що питання звернення профспілкового комітету первинної профспілкової організації Сокальської ДШМ ім.В.Матюка з вимогою про його звільнення на підставі ст. 45 КЗпП України, було розглянуте за його відсутності.

На думку колегії суддів покликання ОСОБА_4 на наявність рішення суду про поновлення його на роботі, як факту підтвердження намагання звільнити його з роботи, є безпідставними, оскільки саме трудовий колектив школи, який відкритим обговоренням та голосуванням на загальних зборах висловив спільну думку щодо незадовільної роботи адміністрації школи по виконанню колективного договору, ініціював звернення до профспілкового комітету з вимогою про звільнення директора шкоди на підставі ст.. 45 КЗпП України.

Доводи апелянта про те, що первинна профспілкова організація Сокальської ДШМ ім. В.Матюка не легалізована і не має повноважень, наданих профспілковій організації Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в тому числі і вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником, спростовуються тим, що Сокальська дитяча школа мистецтв ім.В.Матюка заснована в жовтні 1957року, первинна профспілкова організація Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка була створена в 1958р. на підставі рішення членів колективу про створення первинної профорганізації та повідомлення вищої за рівнем профорганізації про своє приєднання до Профспілки працівників культури України з керуванням у своїй діяльності її Статутом, первинна профспілкова організація Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка є структурно-організаційною ланкою Сокальської районної профспілкової організації працівників культури, яка легалізована Сокальським районним управлінням юстиції Львівської області 07.04.2000р., що підтверджує лист за №67 та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.04.2009р. та є структурною ланкою Львівської обласної профспілкової організації профспілки працівників культури України, яка легалізована Львівським обласним управлінням юстиції за №53/15-132 від 28.02.2000р. та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.02.2000р. Дані профспілкові організації є структурно-організаційними ланками Професійної спілки працівників культури України, яка діє на підставі свідоцтва про реєстрацію обєднань громадян від 07.02.2000р. №1327.

Роботодавець був належним чином повідомлений про створення та функціонування первинної профспілкової організації Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка та визнавав її правовий статус та повноваження згідно Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», що підтверджується зокрема,: укладеним Колективним договором між адміністрацією і профспілковим комітетом працівників Сокальської дитячої школи мистецтв ім. Віктора Матюка на 2008-2011 роки, схвалений загальними зборами трудового колективу (протокол №2 від 03.06.2008р.) та зареєстрований розпорядженням голови Сокальської райдержадміністрації від 30.07.08 №338, згідно з яким адміністрація, в особі директора, ОСОБА_4, визнала профспілковий комітет Первинної профспілкової організації Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка уповноваженим представником трудового колективу; наказом від 22.09.2010р. №49 «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження на 2010-2011 н.р.» та Тарифікаційним списком педагогічних працівників Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка від 01.09.2015р., які погоджені головою профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Сокальської дитячої школи мистецтв ім. В.Матюка п. Кузій Н.М. на виконання вимог ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 247 Кодексу законів про працю України.

Доводи апелянта в цій частині спростовуються також Рішенням Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 року № 11рп/2000.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

А відтак, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, зазначених ОСОБА_4 в поданій ним апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з"ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сокальського районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

ОСОБА_7