Постанова № 62051004, 16.08.2016, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1389/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року Золочівський районний суд Львівської області в особі судді Сивак В. М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області про заборону чинення будь яких дій, спрямованих на зменшення розміру пенсійних виплат,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в порядку адміністративного провадження до Золочівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із вимогою заборонити відповідачу під час здійснення перерахунку пенсії з 27.01.2015 року позивачу здійснювати будь-які дії (приймати рішення), направлені на зменшення розміру пенсійних виплат встановлених при призначенні їй пенсії 06.03.2010 року, у тому числі зменшувати розмір пенсійних виплат у відсотковому відношенні, які були встановлені на рівні 90% заробітку. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Золочівського районного суду Львівської області від 07.07.2015 року у справі №445/357/15-а. залишеною без змін ухвалою Апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 року, визнано протиправною відмову відповідача включити суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати держаного службовця для визначення розміру пенсії відповідно до Закону України «Про держану службу». Зобовязано відповідача включити ці суми розрахунок заробітної плати позивача та провести перерахунок пенсії, починаючи з часу звернення за таким перерахунком, тобто з 27.01.2015 року.

Однак, відповідач, отримавши виконавчий лист, повідомив, що у випадку виконання даного рішення суду, розмір пенсії агули О.Р. буде нижчий від попередньо нарахованого, оскільки згідно ст.37 Закону України «Про держану службу» у редакції, яка діяла станом на 27.01.2015 року, розмір пенсії становить не 90% як попередньо, а 60% від розміру заробітної плати позивача.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначила, що розмір пенсій, які встановлено у відсотковому співвідношенні від розміру заробітної плати, повинен визначатися на момент призначення, а не перерахунку їй пенсії.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує. У письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи, зазначено, що позо не підлягає задоволенню, оскільки судовий захист прав особи відбувається у тому випадку, коли такі права порушено, а не існує ймовірність їх порушення у майбутньому. Із змісту позовних вимог вбачається, що права ОСОБА_1 не були порушені, не було вчинено жодних дій, спрямованих на зменшення розміру пенсії позивачу.

У звязку з попередженням позивача про можливість отримувати пенсію у розмірі, нижчому, ніж раніше, ОСОБА_1 подала заяву про повернення виконавчого листа без виконання, на підстав чого завершено виконавче провадження.

відповідач також зазначив, що суд не вправі забороняти вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання своїх обовязків територіальними органами Пенсійного фонду України. А задоволення позову буде вважатися втручанням у внутрішню діяльність органу виконавчої влади, що законом заборонено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

20 липня 2016 року Золочівське обєднане управління Пенсійного фонду України Львівської області, на виконання постанови Золочівського районного відділу ДС ГТУЮ про відкриття виконавчого провадження №51679735 від 15.07.2016 року винесеної на підставі виконавчого листа №445/357/15-а виданого 12.07.2016 року Золочівським районним судом Львівської області, якому зобовязано Золочівське обєднане управління Пенсійного фонду України включити суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати держаного службовця для визначення розміру пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про держану службу» розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 та провести ОСОБА_1 перерахунок її пенсії, починаючи з часу звернення за таким перерахунком, тобто з 27.01.2015 року, направило позивачці Лист №2389/04-40, у якому повідомило наступне. ОСОБА_1 з 06.03.2010 року отримує пенсію, призначену згідно ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 90% від заробітної плати 4626,29 грн. 18.07.2016 року управлінням проведено пробний перерахунок пенсії з 27.01.2015 року. наслідок проведеного пробного розрахунку, розмір пенсії зменшується та буде становити 3498,48 грн., оскільки при здійсненні перерахунку застосовуються норми Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про держану службу» в редакції чинній на час звернення із заявою про перерахунок пенсії, а саме на 27.01.2015 року.

Отримавши відповідне повідомлення, позивач подала заяву про повернення виконавчого листа без виконання.

25 липня 2016 року заступником начальника Золочівського районного відділу держаної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Як вбачається із змісту даної постанови, виконавчий лист № 445/357/15-а видавався Золочівським районним судом Львівської області про зобовязати управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі включити суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати держаного службовця для визначення розміру пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про держану службу» розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 та провести ОСОБА_1 перерахунок її пенсії, починаючи з часу звернення за таким перерахунком, тобто з 27.01.2015 року.

Підставою винесення постанови про повернення виконавчого слугувала заява стягуюча про повернення виконавчого документа без виконання.

відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про держану службу» у редакції станом на 27.01.2015 рік пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

відповідно до п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, яким внесено зміни до ст.37 Закону України «Про державну службу» У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, відповідно до цього Закону, її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач (постанова вищого Адміністративного Суду України від 28 січня 2016 року у справі К/800/11050/14.

Аналіз вказаного дає суду підстави стверджувати, що до адміністративного суду може звернутися фізична або юридична особа, права, свободи чи інтереси якої порушено суб'єктом владних повноважень у зв'язку із винесенням останнім рішення (нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії), вчиненням дій або не вчинення дій, які повинні бути вчинені в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Вимоги позивача повинні стосуватися захисту або відновлення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

У рішенні Конституційного Суду України, ухваленому у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Таким чином, із матеріалів справи суд встановив факт порушення інтересу позивачки ОСОБА_1, який полягав у намірі (прагненні) її отримати пенсію держаного службовця у більшому розмірі. Наслідок її попередження про можливість отримувати пенсію, навпаки, у меншому розмірі, позивачка відмовилася від виконання постанови Золочівського районного суду Львівської області. Як вбачається із аналізу наведених норм, визначення нижчого розміру пенсії від попереднього, згідно пробним перерахунком, не відповідає чинному законодавству та відбулося наслідок неправильного застосування відповідачем норм закону.

Тому, з метою відновити охоронюваний законом інтерес позивачки суд приходить до висновку про законність позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 17-19, 71, 160-163, 167, 170 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позовОСОБА_1 до Золочівського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області про заборону чинення будь яких дій, спрямованих на зменшення розміру пенсійних виплат задоволити.

Заборонити Золочівському обєднаному управлінню Пенсійного Фонду України Львівської області (код ЄДРПОУ 40375611) під час здійснення перерахунку пенсії з 27.01.2015 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) з дійснювати будь-які дії (приймати рішення), направлені на зменшення розміру пенсійних виплат встановлених при призначенні їй пенсії 06.03.2010 року, у тому числі зменшувати розмір пенсійних виплат у відсотковому відношенні, які були встановлені на рівні 90% заробітку.

Стягнути з Золочівського обєднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області (код ЄДРПОУ 40375611) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551,21 (пятсот пятдесят один гривень, 21 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення.

Суддя : В. М. Сивак