Рішення № 62050052, 28.09.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

28.09.2016

провадження 2/331/437/2016

справа 331//468/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Качан К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточнила і в уточненому позові зазначила, що в грудні 2007 р. в її чоловіка ОСОБА_2 виникла необхідність в отриманні кредиту на оплату частини коштів при купівлі будинку, для чого він звернувся до ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") з метою отримання кредиту.

Співробітники банку надали чоловіку пропозицію з надання кредитних коштів в сумі 15 000,00 дол. США, пояснюючи, що умови банку є найбільш вигідними серед пропозицій інших фінансових установ.

19.12.2007 р., між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк"

було підписано частину №2 до Кредитного договору №МL-205/016/2007, а також додаток

№1 (графік платежів) до Кредитного договору №МL-205/016/2007.

В той же день, між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" було укладено договір поруки №811-205/016/2007 від 19.12.2007 р., за умовами якого вона як поручитель солідарно відповідає за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором № МL -205/016/2007 від 19.12.2007 р.

Умовами договору поруки були визначено виключно розмір кредитних коштів. Розміру відсоткової ставки за кредитом, умови його надання та його погашення договором поруки визначено не було.

В зв'язку з стрімкою девальвацією української гривні та відповідного збільшення курсу долару США, позичальник за кредитним договором почав допускати прострочення за кредитом.

В січні 2015 р. на адресу позичальника банком було направлено досудову вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

В січні 2016 р. ОСОБА_1 було отримано позовну заяву банку про стягнення з неї суми боргу. Серед переліку Документів, доданих до позовної заяви, знаходилася частина №1 Кредитного договору № МL -205/016/2007, яку ні позивач, ні її чоловік ніколи не бачили, чоловік не підписував, про що свідчить відсутність його підпису на вказаному документі.

Пунктом 2 ч. 1 Кредитного договору встановлюється розмір кредиту, його цільове використання, дата остаточного повернення кредиту. Пунктом 3 встановлюється тип та розмір відсоткової ставки. Пунктом 4 - тип погашення кредиту.

Згідно пункту 6, інші істотні умови цього Договору викладені в Частині №2, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

В зв'язку з не підписанням позичальником частини №1 Кредитного договору, такий договір є неукладеним та таким, що не відбувся, в зв'язку з наступним:

Згідно п. 1.9.1 частини №2 Кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором шляхом пред'явлення письмової вимоги. При цьому виконання зобов'язання повинно бути проведено протягом 30 днів з дати одержання позичальником вимоги.

28.01.2015 р. на адресу позичальника за кредитним договором банком було направлено вимогу вих. №22-2/864544 про дострокове повернення кредитних коштів в розмірі 8166,12 дол. США за тілом кредиту та 237,70 дол. США процентів в строк до 30 днів, тобто до 28.02.2015 р.

Позичальником вказану вимогу про дострокове повернення суми кредиту виконано не

було.

Посилаючись на ч.4 ст.559, ст.ст.251,252 ЦК України, пункт 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», постанову Верховного суду України №6-54цс13, позивач зазначила, що строк дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором настав 27.02.2015 р., кредитор повинен був подати позов до поручителя в строк до 27.09.2015 р., що ним здійснено не було, що є підставою для припинення поруки за договором поруки.

Позивач просить суд визнати припиненою поруку за договором поруки SR-205/016/2007 від 19.12.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, у своїй заяві просить суд розглядати справу у його відсутності, з позовом згоден.

Представник ПАТ «ОТП Банк» проти позову заперечує, надала письмові заперечення і пояснила, посилаючись на постанову Верховного Суду України на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 червня 2016 року у справі № 6-272 цс 16, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає уточнений позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № МL -205/016/2007.

Банк здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_2 в сумі 15 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 1.1 Частини №2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику ОСОБА_3 в розмірі та валюті, що визначений в Частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає ОСОБА_3, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого ОСОБА_3, а також оплатити відповідну плату за користування ОСОБА_3 та виконати інші зобов'язання, як це вказано у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.5.1 Частини №2 Кредитного договору погашення відповідної частини ОСОБА_3 здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення ОСОБА_3 та сплати процентів, шляхом безготівково перерахування на поточний рахунок.

Датою остаточного повернення ОСОБА_3 є 19 грудня 2022 року.

Відповідно до п. 1.5.1 Частини №2 Кредитного договору погашення відповідної частини ОСОБА_3 здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення ОСОБА_3 та сплати процентів, шляхом безготівково перерахування на поточний рахунок.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Однак, в супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов'язання Позичальника щодо повернення ОСОБА_3 та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Станом на 09.11.2015 року заборгованість Відповідача за Кредитним договором

складає:

8 166,12 Доларів США - сума заборгованості за тілом ОСОБА_3, що за курсом НБУ станом на 09.11.2015 року становить 184 953,64 гривень;

1035,21 Доларів США - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 21.10.2014 року по 04.11.2015 року, що за курсом НБУ станом на 09.11.2015 року становить 23 446,37 гривень;

Всього заборгованість Відповідача за тілом кредиту, відсотками та пенею за офіційним курсом НБУ станом на 09.11.2015 року складає 208 400,01 (двісті вісім тисяч чотириста гривень 01 копійка) гривен .

В якості забезпечення наданого кредиту 19 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №811-205/016/2007, згідно з яким вона зобов'язалася відповідати перед Банком за повне та своєчасно виконання Позичальником Боргових зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань. Відповідно до п. 1.2 вказаних Договорів поруки, Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, і Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору поруки, Поручитель та Боржник (Відповідачі) відповідають як солідарні боржники, а це означає, що Кредитор (Банк) може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до всіх одночасно.

Згідно п.п. 3.2, 3.4 зазначеного Договору поруки, у випадку не виконання Позичальником боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором, Поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань, в обсязі заявленому Банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

В постанові Верховного суду України №6-54цс13 зазначено правову позицію, згідно якої виходячи з тотожної природи зобов'язань, які регулюються реченнями першим і третім частини четвертої статті 559 ЦК України та реченням другим частини четвертої цієї статті, правову конструкцію частини четвертої статті 559 ЦК України, викладену в одному абзаці, ототожнює правову природу усіх зобов'язань, преклюзивність строку дії договору поруки, необхідно дійти висновку, що такою вимогою може бути лише позов, заявлений кредитором до поручителя в судовому порядку, оскільки пред'явлення іншої вимоги суперечить правовій природі поруки як строкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи той факт, що строк дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором настав 27.02.2015 р., кредитор повинен був подати позов до поручителя в строк до 27.09.2015 р., що ним здійснено не було, що є підставою для припинення поруки за договором поруки.

Приймаючи до уваги те, що пред»являючи вимогу про дострокове повернення боргу по кредиту, банк змінив строк виконання основного зобов»язання, суд приймає до уваги доводи позивача, викладені в уточненому позові і не приймає доводи представника банку, викладені у запереченні на позов.

Керуючись ст.ст.10,11,212-215 ЦПК України, ст.559 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати припиненою поруку за договором поруки SR-205/016/2007 від 19.12.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Смолка І.О.