Ухвала суду № 62049998, 03.10.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

03.10.2016

Провадження № 4с/331/37/2016

ЄУН 331/4629/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний м. Запоріжжя області у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.

за участю секретаря Богач А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» ОСОБА_2 на протиправні дії та бездіяльність головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3, в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, заінтересована особа ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ОСОБА_1 банк розвитку» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» ОСОБА_2 звернулось до суду з скаргою на протиправні дії та бездіяльність головного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3, в.о. начальника Олександрівського ВДВС ОСОБА_4 про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. В обґрунтування скарги зазначає, що в Олександрівському ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області на примусовому виконанні перебував виконавчий лист за № 2/331/1335/15 (331/4629/15-ц), виданий 03.12.2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 суми боргу на користь ПАТ «ВБР» у розмірі 3434,97 грн. У своїй заяві про відкриття провадження банк просив ВДВС після спливу строку на самостійне виконання виконавчого напису документу здійснити виконавчі дії та направити відповідні запити по відношенню до боржника (в т.ч. накласти арешт на майно боржника, провести його опис тощо). У звязку з відсутністю будь-яких відомостей про прийняті заходи, банк надіслав на адресу ВДВС заяви про активізацію подальших виконавчих дій та інформаційні запити, а також листа щодо отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та вчинив інші дії. Скаржник 06.07.2016 року отримав, затверджену в.о. начальника ВДВС ОСОБА_4 копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 17.06.2016 року за підписом головного державного виконавця ВДВС ОСОБА_3 із посиланням на те, що «вжитими державним виконавцем заходами майно, на яке за законом можливо звернути стягнення у боржника відсутне». Для додаткової перевірки проведення ВДВС всіх вказаних у наведених листах виконавчих дій банк, як сторона виконавчого провадження та ознайомився за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з матеріалами виконавчого провадження, з яких не вбачається проведення державним виконавцем вказаних дій. Так, копію постанови про повернення виконавчого документу від 17.06.2016 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/331/1335/15 (331/4629/15-ц), виданого 03.12.2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 суми боргу на користь ПАТ «ВБР» у розмірі 3434,97 грн., банк отримав 06.07.2016 року замість встановленого триденного строку направлення для оскарження в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом. Заявник в скарзі зазначив, що на поштовому конверті та згідно інформації з сайту Українського державного підприємстві поштового зв'язку "Укрпошта" копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачу була надіслана ВДВС 02.07.2016 р., що є грубим порушенням діючого законодавства. Окрім того, у скарзі викладені обставини щодо інших порушень, що дають підстави визнати протиправними діїголовного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 та в.о. начальника ВДВС ОСОБА_4 по винесенню і затвердженню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу та задоволення інших вимог скаржника. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати дії головного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 та в.о. начальника ВДВС ОСОБА_4 по винесенню і затвердженню 17.06.2016 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП № 50957172 про стягнення з ОСОБА_5 суми боргу на користь ПАТ «ВБР» протиправними та безпідставними; визнати бездіяльність головного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 та в.о. начальника ВДВС ОСОБА_4 по невиконанню рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 сум боргу на користь ПАТ «ВБР» протиправною та безпідставною; визнатибездіяльність в.о. начальника Олександрівського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 по неконтролюванню правильності та повноти виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 на користь банку боргу, протиправною та безпідставною; постанову головного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП № 50957172 від 17.06.2016 року, яка була затверджена в.о. начальника цього ВДВС ОСОБА_4, скасувати; зобов'язати посадових осіб Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області: поновити виконавче провадження № 50957172 та винести з цього приводу відповідну постанову, провести виконавчі дії для повного і своєчасного виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_5 сум боргу на користь ПАТ «ВБР» в порядку, встановленомуЗУ «Про виконавче провадження»таІнструкцією «З організації примусового виконання рішень», саме про які й просив ПАТ«ВБР»у своїй заяві про відкриття виконавчого провадження;з приводу порушень закону, на підставіст. 211 ЦПК України постановити окрему ухвалу у відношенні до головного державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 та в.о. начальника ВДВС ОСОБА_4 для направлення її до керівництва відповідного органу ДВС вищого рівня щодо вирішення питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, та до правоохоронних органів щодо вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за ознаками злочинів, передбачених ст.367та ч. 2 ст.382 Кримінального кодексу України.

В судове засідання представник банку не зявився, заявою просить суд розглянути скаргу без його присутності, вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не зявився, надав суду заперечення проти задоволення скарги, вважає, що дії державного виконавця відповідають нормам законодавства, а постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованими та законними, просить суд відмовити в задоволенні скарги та розглянути справу без його присутності.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не відомі. Їх неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ст. 387 ч. 3 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною 3ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1ст.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст.61 цього кодексу.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем Жовтневої державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 50957172 від 28.04.2016 року.

04.05.2016 року було зроблено запит № 18656198 до Пенсійного фонду України про осіб боржників, які отримують пенсію.

04.05.2016 року було зроблено запит № 18656176 до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями.

05.05.2016 року направлено запит державного виконавця щодо інформаційної бази даних АІС «Автомобіль».

05.05.2016 року було направлено запит органу державної влади, підприємств, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних.

17.05.2016 року державним виконавцем сформовано інформаційну довідку по ВП 50957172 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта за № 59258004.

20.05.2016 року головним державним виконавцем Жовтневої державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

З викладеного вбачається, що скарга ПАТ «ВБР» в частині бездіяльності державного виконавця, які виразилися в ненаправлені відповідних запитів щодо своєчасного та повного виконання рішення суду, є необґрунтованою, оскільки це спростовується матеріалами справи та наданими суду доказами.

17.06.2016 року головним державним виконавцем Жовтневої державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки вжитими державним виконавцем заходами майно боржника, на яке можливо звернути стягнення у відповідності до чинного законодавства, не виявлено.

Відповідно до пункту 3.20. Інструкції з організації примусового виконання рішень копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.

Так, судом встановлено, що відповідно до супровідного листа копію постанови про повернення виконавчого документа було направлено на адресу банку 17.06.2016 року.

Згідно з ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" (державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) з моменту відкриття зазначеного виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що головним державним виконавцем Жовтневої державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 строк, передбачений ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» не порушено, а отже порушень норм діючого законодавства з боку державного виконавця ВДВС не було.

Разом із тим, суд вважає такими, що також не підлягають задоволенню вимоги ПАТ «ОСОБА_1 банк розвитку» про визнання протиправними та безпідставними дії державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки правове значення для заявника має саме рішення, а не дії державного виконавця.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

На підставі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувальні рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувальні рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів скарги, представником заявника не доведено заявлені вимоги, в тому числі щодо порушення державним виконавцем його законних прав та інтересів.

Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя від 17.06.2016 року про повернення виконавчого документа була прийнята відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а права чи свободи заявника порушено не було.

Крім того, слід зазначити, що Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Розвитку» було розяснено право у відповідності до п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» на повторне предявлення виконавчого документу для виконання в строк до 17.06.2017 року, проте заявник до ВДВС більше не звертався.

Щодо вимог ПАТ «ОСОБА_1 банк розвитку» про постановлення судом окремої ухвали відносно державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_3, то відповідно до статті 211 ЦПК України винесення судом окремої ухвали є правом, а не обовязком суду, та за змістом вказаної статті така ухвала постановляється судом з метою усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення, а не з метою притягнення посадових осіб до юридичної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга необґрунтована, так як в ній оскаржується постанова про повернення виконавчого документу стягувачу з формальних фактично підстав, а головним державним виконавцем Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 здійсненні достатні дії в ході примусового виконавчого провадження, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Крім того, слід зазначити, що скаржник не позбавлений можливості знову звернути виконавчий документ до виконання.

Керуючись ст.ст.10,11,60,210,293-296,386-387, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк розвитку» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВБР» ОСОБА_2 на протиправні дії та бездіяльність головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 та в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 та про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, заінтересована особа ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня оголошення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя В.М. Світлицька