Ухвала суду № 62049799, 17.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8791/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого судді Мацунича М.В.

суддів : Готри Т.Ю., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря : Кухти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі.

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційну інстанцію скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 серпня 2016 року, та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Мотивує свої вимоги тим, що ухвала суду постановлена в порушення вимог норм процесуального законодавства, а тому вважає її незаконною.

У судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його адвокат в особі ОСОБА_2 просили ухвалу суду першої інстанції скасувати, а доводи викладені в апеляційній скарзі задовольнити з наведених у ній підстав.

ТзОВ Кей-Колект в судове засідання не зявилось, але подало, клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін, через не надання заперечення на апеляційну скаргу, і не своєчасного повідомлення про розгляд справи. Приймаючи до уваги ту обставину, що третя особа спромоглась подати клопотання у справі, а тому, ніщо не заважало подати так-само і заперечення на апеляційну скаргу. Слід також зважити на ту обставину, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, оскарження якої повязується з допущенням процесуального порушення, а не з розглядом спору по суті позову. Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_3, також не зявився у судове засідання, який у належний спосіб повідомлявся про час та місце судового розгляду. А звідси, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб яка брала участь у справі та вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як убачається зі змісту ухвали суду, підставою для відмови у відкритті провадження в справі послужило те, що спори, які виникають із приводу дій чи бездіяльності державного реєстратора, нотаріуса підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Та, оскільки нотаріус є державним реєстратором, і входить до системи органів та субєктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, тобто, що нотаріусу державою делеговані владні управлінські функції у сфері державної реєстрації прав, суд прийшов до висновку, що спір який виник між сторонами відноситься до адміністративної юрисдикції, і підлягає розгляду в порядку передбаченому КАС України, а не в порядку цивільного судочинства.

Однак із таким висновком суду першої інстанції погодитися не, можна виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку зі здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних, трудових відносин.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що спірні правовідносини повязані з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, яка випливає з умов договору іпотеки від 27.10.2005 року, тобто на підставі окремого договору, щодо можливої передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобовязання. Позов подано з метою захисту порушеного права у сфері цивільних відносин та мотивовано, зокрема, посиланням на ЗУ Про іпотеку та ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тому ці вимоги позивача слід розглядати в порядку цивільного судочинства, так-як дії державного реєстратора вчинені з недотриманням вимог договору іпотеки по задоволенню вимог іпотекодержателя.

Такий же правовий висновок наведено і в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року в справі № 21-41а16, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим до врахування іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Позаяк спір стосується права власності на обєкт нерухомого майна - квартири за адресою м. Ужгород, вул. Володимирська, 65/39, яка є предметом іпотеки, то спірні правовідносини передбачають наявність цивільного права, а тому даний спір підвідомчий суду цивільної юрисдикції, а не адміністративної юрисдикції, як на це помилково вказав суд першої інстанції.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме невірно застосував, норми статей 3, 4 і 15 ЦПК України, що у відповідності до вимог п. 4 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасуванню ухвали суду з направленням матеріалів позову до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження в справі.

Зважуючи на викладене та керуючись статтями 307, 311, 314, 315, 317 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого на підставі договору про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2, задоволити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження, скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий:___ Судді:_______

_______