Постанова № 62049123, 10.10.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4479/16-а

Провадження №2-а/265/153/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Мельник І.Г., за участю секретаря Цепи К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в місті Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказав, що 29 липня 2016 року інспектором патрульної поліції 4-го батальйону УПП в м. Маріуполі рядовим поліції ОСОБА_2 було винесено постанову ПС3№095270 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд стоп лінії при забороненому сигналі світлофору. Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню посилаючись на те, 29.07.2016 автомобіль FORD TRANZIT, яким керував ОСОБА_1 рухався по вулиці Артема в м. Маріуполі, наближаючись до перехрестя вул. Артема та б-р. Шевченко світлофор почав моргати зелений. Для уникнення отримання травм пасажирами і створення аварійної ситуації, не застосував екстрене гальмування, чим скоїв проїзд стоп ліні передніми колесами автомобілю. Вважає, що діяв відповідно до пункт 8.11 ПДР, який дозволяє водієві, що не може за зміни сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вказаному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, але інспектором патрульної поліції, який склав постанову, це не було прийнято до уваги. Тобто, фактично я діяв правомірно, і у моїх діях взагалі не було порушень вимог ПДР. Він не скоїв ніякої аварійної ситуації для інших учасників руху та для пішоходів не було скоєно не яких перешкод для пересування. Згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про національну поліцію», інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці, але на прохання водія показати зафіксоване правопорушення інспектор відмовив у наданні відеоматеріалів, та не вказав на розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку, чим порушив ч.1 ст.268 КУпАП, так як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази та інше. Також у автомобілі FORD TRANZIT на час складання постанови, знаходилось 16 пасажирів, яких можна залучити, як свідків. Крім того вказав, що інспектор під час розгляду правопорушення не склав протокол, а зразу виніс постанову та визнав його винним. Дану дію відповідача вважає протиправною. Просить суд визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 4-го батальйону УПП в м. Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу 29.07.2016 року за адресою вул. Артема, 97 м. Маріуполь; скасувати постанову інспектора патрульної поліції 4-го батальйону УПП в м. Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2 ПС3 № 095270 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, інспектор патрульної поліції 4-го батальйону УПП в м. Маріуполі рядовий поліції ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та в судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.4 ст. 122, ч.6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 095270 від 29 липня 2016 року, складеному інспектором патрульної поліції 4-го батальону УПП в місті Маріуполі рядовим поліції ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_1 29 липня 2016 року о 06-30 годині керував автомобілем НОМЕР_1 в Жовтневому районі міста Маріуполя по вулиці Артема біля будинку №97 здійснив проїзд стоп лінії при забороненому сигналі світлофору, чим порушив п.п.8.10, за що передбачена відповідальність за ч.2ст.122 КУпАП.

Вказана постанова не відповідає вимогам закону та винесена з його порушенням, тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень.

Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, позивач вказує, що він діяв відповідно до пункт 8.11 ПДР, який дозволяє водієві, що не може за зміни сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вказаному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, але інспектором патрульної поліції, який склав постанову, це не було прийнято до уваги. Тобто, фактично він діяв правомірно, і у його діях взагалі не було порушень вимог ПДР. Крім того, позивач стверджує, що він не скоїв ніякої аварійної ситуації для інших учасників руху та для пішоходів не було скоєно не яких перешкод для пересування. Між тим, не враховуючи його доводи, працівник патрульної поліції склав протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та одразу ж було винесено постанову, якою позивача піддано штрафу в розмірі 255 грн.

Незабезпечення відповідачем виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що він не зміг при розгляді справи про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з'ясування обставин, які є обов'язковими для прийняття рішення.

Ці порушення з боку відповідача, на думку суду є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач заперечує проти вказаних у постанові обставинах скоєння правопорушення.Пояснення свідків, які б підтвердили факт порушення ПДР відсутні; відсутні також і показання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідачем жодних тверджень позивача належними засобами доказування не спростовано.Також суд позбавлений можливості дослідити будь-які фактичні докази у справі, передбачені ст. 251 КУпАП, оскільки відповідачем вони не надані.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, щодії інспектора патрульної поліції 4-го баталйону УПП в місті Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2 є протиправними та його постановапро накладення адміністративного стягнення, винесена з порушенням вимог ст. 280 КУпАП та є протиправною, отже підлягає скасуванню, а адміністративна справа - закриттю на підставі ст.247 ч.1 КУпАП за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 41, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в місті Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 4-го батальйону УПП в м. Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2.

Постанову інспектора патрульної поліції 4-го батальйону УПП в м. Маріуполі рядового поліції ОСОБА_2 ПС3 № 095270 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП визнати незаконною та скасувати.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Маріуполіна користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ______