Постанова № 62048799, 10.10.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/4976/16-а

2-а/264/94/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Литвиненко Н. В. , при секретарі Скудар С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправним та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя (далі УПФУ) в якому просив визнати протиправним дії УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя на підставі поданої заяви від 16.04.2013 року щодо нарахування пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а також зобовязати відповідача призначити йому пенсію за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 16.04.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 10.04.1986 року йому була призначена пенсія за вислугу років по інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчислена за формулою, передбаченою для цього Закону (без застосування показника середньої заробітної плати по Україні), яку він отримував до 15.04.2013 року. Після призначення цієї пенсії позивач продовжував працювати. 16.04.2013 року згідно із розпорядженням ОСОБА_2 ПФУ, відповідно до поданої заяви позивача від 16.04.2013 року, йому призначена пенсія за віком за Списком №2 (при неповному пільговому стажі за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку) відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач, провівши переведення на інший вид пенсії та перерахунок розміру пенсії, при розрахунку пенсії за віком позивачу застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а не відповідно до ст..40 та абзацу 2 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії з 16.04.2013 року склав 1494,59 грн. Вважає такі дії відповідача такими, що суперечать ст.40 та абз.2 ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як при призначені їй пенсії відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати його звернення до нього за призначенням пенсії, тобто з 16.04.2013 року. Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 22.12.2015 року, про яку позивач дізнався вже після 22.12.2015 року. Оскільки відповідач, як субєкт владних повноважень, який застосовує у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, не виконує постанову ВСУ від 22.12.2015 року в добровільному порядку, то саме з цього часу позивач і дізнався про порушення свого права, в звязку з чим, ОСОБА_1 просив поновити йому строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що оскільки ОСОБА_1 не надавав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тому відповідач протиправно зменшив розмір його пенсії. Таким чином, відповідач не обґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, що призвело до зменшення розміру пенсії. Тому просить поновити строк звернення до суду з даним позовом, визнати протиправним дії УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя на підставі поданої заяви від 16.04.2013 року щодо нарахування пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а також зобовязати відповідача призначити йому пенсію за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 16.04.2013 року.

Представник відповідача заперечувала проти позову, вказавши на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, УПФУ діяло в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України, тому просила відмовити в задоволенні позову. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом відповідно до ст.99 КАС України.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

ОСОБА_1 з 16.06.2000 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як пенсіонер МВД.

16.04.2013 року ОСОБА_1 подав до УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, на підставі якої з 16.04.2013 року ОСОБА_2 ПФУ перевело його з пенсії згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію зі зниженням віку за Списом №1 відповідно до ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». При переведенні з пенсії застосовано середній показник заробітної плати за 2007 рік.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 з урахуванням змін, внесених Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд зазначає, що при розрахунку пенсії за вислугою років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку позивач отримував до переведення на пенсію за Списком №2, взагалі не застосовується показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Крім того, згідно із ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Оскільки позивач не надав згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плат, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тому відповідач протиправно зменшив розмір пенсії позивача.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія позивачу призначалась за вислугу років в процентному відношенні до відповідних сум грошового забезпечення та без застосування показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше.

Крім того, після звільнення з органів МВС позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, а дії відповідача ОСОБА_2 ПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік під час призначення йому пенсії за віком є неправомірними.

Таким чином, відповідач не обґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за Списком №2, позивач звернувся 16.04.2013 року. В травні 2013 року було виплачено вперше пенсію за віком. Враховуючи, що виплата пенсії є щомісячним платежем, позивач повинен був бути обізнаним про розмір своєї пенсії, та у разі наявності незгоди щодо його обчислення мав достатньо часу для звернення до управління із заявою або до суду за захистом свого порушеного права. Однак позивач звернувся до суду з позовними вимогами 01 вересня 2016 року тобто через 3 роки 4 місяці після першого отримання пенсії з порушенням вимог ст. 99 КАС України, що є підставою для застосування вимог ст. 100 КАС України, внаслідок чого суд залишає позовні вимоги позивача в частині зобов'язання управління ПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя перерахувати пенсію за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням, тобто з 16.04.2013 року та частково задовольняє його позивні вимоги та зобов'язує управління ПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя перерахувати пенсію за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 01 березня 2016 року.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст.86,158-163,167,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправним та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним дії управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя на підставі поданої заяви від 16.04.2013 року щодо нарахування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 01.03.2016 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одну гривню двадцять копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Іллічівський районний суд міста Маріуполя до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н. В. Литвиненко