Ухвала суду № 62048198, 10.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3888/16-ц Провадження № 22-ц/795/1905/2016 Головуючий у I інстанції Карапута Л. В. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Губар В.С., Євстафіїва О.К.

при секретарі Халимон Т.Ю.

за участю: відповідача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих істотним порушенням договору,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.09.2016 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих істотним порушенням договору задоволено, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що судом було порушено диспозитивність судового процесу та вимоги ч. 1 ст. 131 ЦПК України, обґрунтовує тим, що в судовому засіданні 01.09.2016 року судом необґрунтовано було відхилено клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи документів.

На підтвердження позовних вимог стороною позивача не надано доказів, та не підтверджено відмову відповідача від сплати послуг адвоката.

В скарзі заявник посилається, що суд не прийняв до уваги рішення ВКДК адвокатури № ХІ-027/2015 від 11.12.2015 року, яким ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Заявник посилається на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.03.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду від 13.04.2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги в розмірі 5986,35 грн відмовлено. Вказує, що у вказану суму боргу входить також сума 218 грн., яку позивач просить стягнути в даному позові.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2014 між приватним адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги адвокатом. Договором визначено, що дія договору про надання правових послуг адвоката починається з 20 грудня 2014 року і закінчується 20 червня 2015 року. Клієнт може розірвати договір у будь-який час з причини або без будь-якої причини, але зобов»язується оплатити всі витрати по справі. (а.с. 62)

Згідно розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_2, згідно договору № б/н від 20.12.2014 року ОСОБА_1 надано правову допомогу наступного характеру: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин 243,60 грн, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи 243,60 грн, підготовка процесуальних документів 243,60 грн, захист інтересів в суді (орієнтовно) 487,20 грн. Всього 1218 грн, але фактично сплачено 1000,00 грн. (а.с. 61).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що згідно договору про надання правової допомоги сума гонорару сторонами була визначена, а оскільки кошти клієнтом адвокату сплачені були частково, що підтверджується розрахунком, то на користь позивача необхідно стягнути недоплачені кошти за виконану роботу адвокатом в сумі 218,00 грн.

Такий висновок суду відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: предмет договору, умови, які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається, договір про надання правової допомоги адвокатом від 20.12.2014 року сторонами підписано, оригінал якого, квітанція № 2164433 від 21.12.2014 року та розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу знаходиться в матеріалах справи № 751/13691/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Держсанепідслужби в Чернігівській області про зобов"язання спростувати недостовірну інформацію та відкликати доповнення до інформаційної довідки про умови праці (а.с. 11-14), що свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною другою ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу сторонами визначено суму гонорару (а.с. 62), яка склала 1218 грн, але фактично клієнт ОСОБА_1 сплатила кошти в розмірі 1000 грн, що також підтверджується квитанцією № 2164433 від 21.12.2014 року (а.с. 63).

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок з доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 оплату за юридичні послуги адвоката в повному обсязі не здійснила, а тому стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 218 грн.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і доводи заявника щодо необґрунтовано відхиленого місцевим судом клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи документів, натомість задоволено клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи.

Посилання заявника на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.03.2016 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду від 13.04.2016 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги в розмірі 5986,35 грн відмовлено. Вказує, що у вказану суму боргу входить також сума 218 грн., яку позивач просить стягнути в даному позові, також не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається з копії позовної заяви (а.с. 20), в обґрунтування підстав заявленого позову ОСОБА_2 посилалась, що норми ст. 625 ЦК України, з якими і пов»язувала наявність порушеного права, а саме заявляла вимоги щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних, які розраховувала з суми 4770,00 грн., проте вимоги про стягнення недоплачених коштів в сумі 218,00 грн. по договору від 20.12.2014 року позовна заява не містить.

Крім того, ні рішення Деснянського районного суду від 13.04.2016 року ні ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 23.05.2016 року (а.с. 22-23, 31-33) не містять посилання на розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги 01.12.2014року (кількість витраченого часу 1,5 год.), 21.01.2015 року (кількість витраченого часу 1 год. ) вартість яких склала 1218,00 грн. (а.с. 61).

Проте, рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 21.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлено, що обсяг наданих відповідачкою послуг відповідає розрахунку, разом з тим судом також встановлено, що відповідно до квитанції оплату юридичних послуг було здійснено у розмірі 1000 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на рішення № ХІ-027/2015 від 11.12.2015 року Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, яким встановлено, що укладений між адвокатом ОСОБА_2П та ОСОБА_4 договір про надання правової допомоги адвокатом від 20.12.2014 року не відповідає вимогам закону, оскільки в договорі не визначені порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, щодо не врахування судом першої інстанції, що нею було сплачено за послуги адвоката в сумі 3000 грн., не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутній платіжний документ на підтвердження вказаних обставин, разом з тим посилання на відсутність додатку до договору, спростовуються матеріалами цивільної справи № 751/13691/14 (а.с. 13,14).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 оплату за юридичні послуги адвоката в повному обсязі не здійснила, а тому стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 218 грн.

Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: