Постанова № 62047026, 13.10.2016, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/1628/16-а

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2016 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.

з участю секретаря: Терещенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

19 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного інспектора сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03 серпня 2016 року в рамках проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «БІЛОПІЛЛЯ АГРО» земельного законодавства, державним інспектором сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 проведено обстеження земельних ділянок кадастровий номер 5920684400:03:002:0079, площею 26,6991 га, сіножаті, та кадастровий номер 5920684400:03:002:0076, площею 13,6299 га, сіножаті, які знаходяться в користуванні товариства відповідно до договору оренди №14 від 08 серпня 2012 року, укладеного з Білопільською районною державною адміністрацією, право користування якими зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 жовтня 2013 року. При обстеженні вказаних земельних ділянок встановлено, що на них розораний ґрунт після збору збіжжя злакових культур, що є порушенням вимоги статті 96 Земельного кодексу України та статті 37 Закону України "Про охорону земель" (використання земель не за цільовим призначенням). На підставі цього постановою державного інспектора сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 від 11 серпня 2016 року №34-1 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною, а дії державного інспектора протиправними, оскільки вказані земельні ділянки відповідно до договору оренди передавалися ТОВ «БІЛОПІЛЛЯ АГРО» саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і порушення їх цільового призначення не було, в матеріалах перевірки відсутні посилання на документацію із землеустрою на вказані земельні ділянки і вона взагалі не досліджувалася. Також зазначає, що державний інспектор сільського господарства взагалі не мав права виносити вказану постанову, оскільки згідно зі ст. 242-1 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 52 - 53-1 розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Посилаючись на викладені вище обставини позивач просить визнати протиправними дії державного інспектора сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №34-1 від 11 серпня 2016 року, а провадження у справі закрити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав. Зазначив, що земельні ділянки за кадастровими номерами 5920684400:03:002:0079, 5920684400:03:002:0076 є великим полем, яке було розоране з метою покращення родючості землі та засіву на наступний рік багаторічних трав. Залишки збору збіжжя злакових, які виявив інспектор сільського господарства ОСОБА_2, потрапили на вказані земельні ділянках туди під часу збору урожаю з сусідніх земельних ділянок. Інспектор сільського господарства ОСОБА_2 здійснював фотографування земельних ділянок лише з однієї точки і з досить великої відстані у звязку з чим не міг дійти обєктивного висновку про, те що саме на цих земельних ділянках вирощували і збирали збіжжя злакових культур.

Відповідач державний інспектор сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 у судове засідання повторно не зявився без повідомлення причин, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 71).

Заслухавши позивача ОСОБА_1, повно, всебічно і обєктивно дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозвязку, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст. 8 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

За приписами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 53 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 53 КУпАП, віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 242-1 КУпАП) та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (ст. 244 КУпАП).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 244 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі розглядати справи про адміністративні правопорушення мають в право в тому числі старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства та накладати адміністративне стягнення на громадян у виді штрафу до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Як вбачається з п. 5 вказаного положення Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами сільського господарства України.

Судом встановлено, що 11 серпня 2016 року головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням і охороною земель - державним інспектором сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 було складено акт обстеження земельної ділянки №80-1, уніфіковану форму акта перевірки дотримання субєктом господарювання вимог законодавства №152-1, протокол про адміністративне правопорушення №34-1, а також постанову про накладення адміністративного стягнення №34-1, відповідно до якої генерального директора ТОВ «Білопілля Агро» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а. с. 33-58).

Позивач по справі ОСОБА_1 отримав копії вказаного акта обстеження земельної ділянки №80-1 та уніфіковану форму акта перевірки дотримання субєктом господарювання вимог законодавства №152-1 11 серпня 2016 року, що піддержується його підписом у вказаних документах. Також в уніфікованій формі зазначено, що ОСОБА_1 з висновками викладеними в акті перевірки ТОВ «Білопілля Агро» не погоджується у звязку з їх необґрунтованістю, результати перевірки бажає оскаржити в судовому порядку (а. с. 34, 48). Також ОСОБА_1 11 серпня 2016 був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення №34-1 та отримав копію постанови про накладення адміністративного стягнення №34-1, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 55, 58).

Зі змісту вказаних документів вбачається, що 03 серпня 2016 року в рамках проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «Білопілля Агро» земельного законодавства, державним інспектором сільського господарства в Сумській області у присутності генерального директора ОСОБА_1, юрисконсульта, землевпорядника товариства, з залученням фотофіксації, проведено обстеження земельних ділянок кадастрові номери 5920684400:03:002:0079, площею 26,6991 га, сіножаті, та 5920684400:03:002:0076, площею 13,6299 га, сіножаті, які, в тому числі на підставі договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2012 року №14, надані Білопільською районною державною адміністрацією ТОВ «Білопілля Агро» в оренду строком на 5 років за рахунок земель державної власності (землі запасу) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів на території Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області (поблизу с. Синяк Білопільського району Сумської області). Станом на 03 серпня 2016 року при обстежені земельних ділянок зафіксовано, що на земельних ділянках кадастрові номери 5920684400:03:002:0076, площею 13,6299 га, сіножаті, та 5920684400:03:002:0079, площею 26,6991 га, сіножаті, розораний ґрунт після збору збіжжя злакових культур, що є порушенням ст. 96 ЗК України, ст. 37 Закону України «Про охорону земель» у звязку з чим порушено п. 17 договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2012 року №14.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 11 серпня 2016 року №80-1 державному інспектору сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 юристом та землевпорядником ТОВ «Білопілля Агро» були надані копії документів, з яких вбачається, що на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 06 серпня 2012 року №609 між Білопільською РДА та ТОВ «Білопілля Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2012 року №14, за яким товариству передано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Коршачинської сільської ради Білопільського району Сумської області, загальною площею 216,0323 га, під кадастровими номерами, в тому числі: 5920684400:03:002:0076, площею 13,6299 га та 5920684400:03:002:0079, площею 26,6991 га.

Пунктом 40 «Прикінцеві положення» договору оренди зазначено, що невідємними частинами договору є:

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання передачі обєкта оренди.

У цьому ж акті перевірки вказано, що державний інспектор сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2, уважно дослідивши ситуаційні схеми земельних ділянок, кадастрові плани зовнішніх меж земельних ділянок за кадастровими номерами: 5920684400:03:002:0076, площею 13,6299 га, 5920684400:03:002:0079, площею 26,6991 га, які розроблені КФ «Бітек» та згідно з п. 40 договору оренди є невідємними його частинами, встановив, що відповідно до кадастрового плану зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий номер:

- 5920684400:03:002:0076, обмеження і обтяження (сервітути) відсутні, площа становить 13,6299 га, землі державної власності (запасу), цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, категорія земель - сіножаті, функціональне призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 5920684400:03:002:0079, обмеження і обтяження (сервітути) відсутні, площа становить 26,6991 га, землі державної власності (запасу), цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, категорія земель - сіножаті, функціональне призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказане також підтверджується доданими позивачем до позовної заяви копіями договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2012 року №14, актом прийому-передачі земельної ділянки, який є додатком до вказаного договору, а також кадастровими планами зовнішніх меж земельних ділянок 5920684400:03:002:0076 та 5920684400:03:002:0079, наданих в оренду ТОВ «Білопілля Агро» (а. с. 5-10, 13, 16).

Як вбачається з п. 2, 15 вказаного договору оренди земельної ділянки в оренду ТОВ «Білопілля Агро» передані земельні ділянки загальною площею 216,0323 га, у тому числі 216,0323 га ріллі. До числа земельних ділянок, які передані в оренду ввійшли земельні ділянки з кадастровими номерами 5920684400:03:002:0076 площею 13,6299 га та 5920684400:03:002:0079 площею 26,6991 га.

Земельні ділянки передані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 17 зазначеного договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2012 року орендар зобовязаний дотримуватися режиму використання земель сільськогосподарського призначення у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Стаття 34 ЗК України передбачає, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобовязані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про охорону земель», використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

У судовому засіданні позивач не заперечував факт розорення очолюваним ним підприємством сіножатей. Доводи останнього про те, що вказані землі були розорані з метою посіву навесні наступного року багаторічних трав у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження і крім того не спростовують висновків суду про законність дій позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії державного інспектора сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 щодо притягнення генерального директора ТОВ «Білопілля Агро» ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП, є правомірними, а оскаржувана постанова є такою, що відповідає вимогам закону, у зязку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 53, 245, 251, 268, 280, 288, КУпАП, ст. ст. 4, 6, 9, 11, 69, 70, 71 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного інспектора сільського господарства в Сумській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Білопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя: