Рішення № 62047013, 17.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4862/16

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н. І.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Гірняк Л.А.,

суддів: Калараш А.А.,

Заїкін А.П.,

при секретарі: Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.04.2016 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства,-

В С Т А Н О В И Л А:

14 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 в якому просив виключити відомості про батьківство з актового запису №1042 від 29.11.2005 року Третього відділу реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції міста Одеси про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимоги обґрунтовує тим, що 23.06.2007 року він уклав шлюб з відповідачкою в якої, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився син ОСОБА_6. У 2006 році ОСОБА_3 повідомила йому, що він є батьком дитини, так як вони підтримували подружні стосунки з грудня 2004 року по березень 2005 року.

18.07.2007 року ними спільно була подана заява до органів РАЦС про визнання його батьком сина ОСОБА_6. В подальшому сторони розлучились та 22.11.2013 року, під час лікарняного обстеження, було виявлено, що ОСОБА_4 не в змозі мати дітей з народження. Посилаючись на те, що на момент подачі заяви про визнання батьківства вважав, що являється біологічним батьком ОСОБА_6 з підстав ст. 136 СК України просив суд задовольнити позов.

Відповідачка в суді пояснила , що познайомилась з позивачем в грудні 2006 року. На час подачі заяви, 18.07.2016 року, про визнання його батьком її сина ОСОБА_4 знав, що не являється біологічним батьком, а тому просила суд, з підстав ч.5 ст.136 СК України, відмовити в позовних вимогах.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.04.2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства - задоволено.

Забов`язано третій відділ реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції міста Одеси виключити відомості з актового запису №1042 від 29.11.2005 року про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_4, як батька. В графі відомості про матір - залишити без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18.04.2016 року та просить ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилаючись на те, що позивач знав, що він не є біологічним батьком під час подання заяви про визнання батьківства, а тому суд порушив норми ч.5 ст. 136 СК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з вимог ч.1 ст. 136 СК України з урахуванням того, що ОСОБА_4, згідно результатів медичного обстеження , не може мати дітей в результаті виявленого у нього захворювання, а тому він вправі оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення актового запису про нього, як батька.

Проте з таким судженням районного суду не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи встановлено,що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб 23.06.2007 року згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6). ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4.

21.06.2010 року між сторонами шлюб розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_6 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10). Батьками дитини зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_3.

15.06.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.11).

Згідно результатів медичного обстеження Позивача за 2013 рік він не може мати дітей в результаті виявленого захворювання (а.с.9,12).

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 01.07.2015 року по справі № 523/18056/14-ц з Позивача на користь Відповідача на утримання дитини стягнуто аліменти в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу). - а.с.30.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.08.2015 року вказане рішення залишено без змін (а.с.31-32).

Позивач звертався до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування внесення змін до актового запису №1042 від 29.11.2005 року Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси, на підставі яких було повторно видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_5, зобов'язання Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції внести зміни до актового запису №1042 від 29.11.2005 року в Книзі реєстрації народжень, а саме, виключити з нього відомості про ОСОБА_4, як батька ОСОБА_5, та внести усі необхідні зміни згідно першого свідоцтва про народження серії НОМЕР_3.

Постановою від 16.02.2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с.38-41).

В суді апеляційної інстанції свідок, ОСОБА_10, пояснила, що вона є хресною матір`ю неповнолітнього ОСОБА_6 та вказала, що сторони познайомились в грудні 2006 року, коли дитині було вже більше року, а тому позивач знав, що він не є його батьком та особисто прийняв рішення щодо запису його, як батька.

Судова колегія приймає до уваги пояснення свідка, ОСОБА_10, так як вони відповідають матеріалам справи та не спростовані позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Виходячи з того, що на момент реєстрації шлюбу, а саме 23.06.2007 року, дитині вже було більше року. При подачі заяви до органів РАЦС, про визнання його батьком сина ОСОБА_6, не було порушено права позивача, так як він знав, що не є біологічним батьком, подаючи заяву про визнання свого батьківства та сам бажав, щоб такий запис був здійснений органами РАЦС.

Посилання на те, що вони мали шлюбні стосунки з грудня 2004 року по березень 2005 року належними та допустимими доказами позивач не підтвердив.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково виключив запис про батьківство позивача, всупереч ч. 5 ст. 136 СК України, так як воно виникло за згодою сторін, що свідчить про порушення судом ст. ст. 212-214 ЦПК України та не врахував норми матеріального та процесуального права , які регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду, з підстав п.п.3-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в заявлених вимогах.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_3 за подачу апеляційної скарги в сумі 606,32 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4, так як документально підтверджені ( а.с. 59, 71).

Керуючись ст.ст 218,п.п.3,4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Суворовського районного суду м. Одеси від 18.04.2016 року - скасувати.

В позовній заяві ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 606,32 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: Л.А.Гірняк

А.А.Калараш

А.П.Заїкін