Номер провадження: 22-ц/785/3422/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Варикаша О. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Варикаші О.Д.
суддів - Бабія А.П.
- ОСОБА_2
при секретарі - Желєзнову В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2015 року по справі за позовом ПрАТ СК «Теком» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
встановила:
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 1-2 т. 1), в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» 47 933,30 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача по справі.
Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що 22 серпня 2011 року в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Toyota Prado», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля BMW X1, державний номер ВН3388AP, під керуванням ОСОБА_5 ДТП трапилась з вини водія ОСОБА_4, що підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2011 року. На момент ДТП автомобіль BMW X1, державний номер ВН3388AP, був застрахований ПрАТ СК «Теком» за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 055-11 Д/Т/АТ від 18.02.2011 року, внаслідок чого потерпілій особі було виплачено страхове відшкодування у розмірі 47 933,30 гривень. Враховуючи, що у відповідності до вимог закону відповідачем не застраховано відповідальність перед третіми особами, позивач звернувся до ОСОБА_4 із вимогою про стягнення виплаченої страхової суми.
Як зазначено в рішенні суду, відповідач в судове засідання не зявився неодноразово, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд у звязку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не зявився, у порядку заочного розгляду справи.
В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у звязку із відрядженням, втім, суд вважав за можливе не зважати на вказане клопотання з огляду на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи, враховуючи, при цьому, що у відповідності до представленої довіреності позивач уповноважив також іншу особу ОСОБА_6, щодо якої відомостей про неможливість явки у судове засідання не надано.
Представник позивача надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2015 року позов Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Теком» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства страхової компанії «ТЕКОМ» грошову суму у розмірі 47 933 (сорок сім тисяч девятсот тридцять три) гривень, 30 копійок. Стягнуто з ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат суму судового збору у розмірі 479,33 гривень.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника подав апеляційну скаргу на повторне заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2015 року, в якій просить рішення суду від 13.10.2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПрАТ СК «Теком» відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що вважає оскаржуване рішення суду таким, що не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи.
Позивачем рішення суду не оскаржується.
В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Відповідач та його представник в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в установленому законом порядку, відповідно до поштового повідомлення представника відповідача, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ПрАТ СК «Теком», суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Toyota Prado», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля BMW X1, державний номер ВН3388AP, під керуванням ОСОБА_5 ДТП трапилась з вини водія ОСОБА_4, що підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2011 року.
В результаті ДТП автомобіль BMW X1, державний номер ВН3388AP, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою відділу забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
18 лютого 2011 року між ЗАТ Страхова компанія «Теком» (яке пізніше змінило назву на ПрАТ Страхова компанія «Теком») та ОСОБА_5 укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 055-11 Д/Т/АТ, відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси ОСОБА_5, повязані із володінням та/або користуванням та/або розпорядженням автомобілем BMW X1, номер кузова/шасі WBAVL31030VN85296, державний номер ВН3388AP, 2010 року випуску.
Внаслідок зіткнення вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X1, державний номер ВН3388AP, склала 45 931,53 гривень, що підтверджується висновком № 4650 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 08 вересня 2011 року судовим експертом ОСОБА_7
Згідно рахунку № 929550 від 14 вересня 2011 року ДП «Емералд Моторс», виставленого ОСОБА_5, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X1, державний номер ВН3388AP, склала 47 933,30 гривень.
Згідно з договором страхування № 055-11 Д/Т/АТ позивачем платіжним дорученням № 5033 від 27.09.2011 року здійснено виплату страхового відшкодування у звязку зі страховим випадком шляхом оплати рахунку № 929550 від 14 вересня 2011 року на користь ДП «Емералд Моторс» у розмірі 47 933,30 копійок.
Таким чином, відшкодувавши власнику майна суму збитків шляхом сплати страхового платежу, а також встановивши доведеність наявності вини у діях відповідача, суд першої інстанції вважав, що у відповідності до положень ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації, оскільки відбулася зміна кредитора у існуючих зобовязаннях.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», за якою при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобовязанні (заміна активного субєкта) зі збереженням самого зобовязання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача, стягнувши з ОСОБА_4 на користь позивача 47 933,30 гривень в порядку суброгації.
За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 257, 261, 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, задовольнив позов ПрАТ СК «Теком» та стягнув з відповідача судовий збір в розмірі 479,33 грн.
Судова колегія, вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, задовольнивши позовні вимоги ПрАТ СК «Теком».
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам матеріального і процесуального права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про задоволення позову позивача.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в результаті ДТП, яка сталася 22.08.2011 року (а. с. 13 т. 1) з вини відповідача ОСОБА_4 (а. с. 12 т. 1), автомобіль під керуванням ОСОБА_5 марки BMW X1, державний номер ВН3388AP, отримав механічні пошкодження, чим останній завдано матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку № 4650 експертного автотоварознавчого дослідження від 08.09.2011 року та рахунку № 929550 від 14.09.2011 року ДП «Емералд Моторс», виставленого ОСОБА_5, склав 47 933,30 грн. (а. с. 18-41 т. 1).
Згідно з договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 055-11 Д/Т/АТ від 18.02.2011 року, який укладено між ОСОБА_5 та ЗАТ СК «Теком» (а. с. 46-54), позивачем, який змінив назву з ЗАТ Страхова компанія «Теком» (а. с. 4-5 т. 1), платіжним дорученням № 5033 від 27.09.2011 року здійснено виплату страхового відшкодування у звязку зі страховим випадком, шляхом оплати рахунку № 929550 від 14.09.2011 року на користь ДП «Емералд Моторс» у розмірі 47 933,30 грн. (а. с. 55 т. 1).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України). Аналогічні положення містить і ст. 27 Закону України «Про страхування».
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що відповідно до вимог закону ОСОБА_4 не було застраховано відповідальність перед третіми особами, що є хибним та спростовується витягом з централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, з якого вбачається, що відповідальність ОСОБА_4 перед третіми особами була застрахована страховим полісом серія АА № 6030877, який був чинним на момент скоєння ДТП, судова колегія не приймає до уваги.
Оскільки, в матеріалах справи відсутній та суду апеляційної інстанції відповідачем не наданий оригінал вказаного страхового полісу, щодо страхування своєї цивільно-правової відповідальності, а також докази виконання відповідачем всіх обовязків, передбачених законом, перед страховиком для відшкодування завданої ним шкоди страховиком, яким застрахована цивільно-правова відповідальність (ст. 10, 60 ЦПК України).
Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що Приморським районним судом м. Одеси визнано відрядження представника ОСОБА_4 неповажною причиною для відкладення розгляду справи та він не мав можливості надати суду вищезазначені докази наявності діючого страхового полісу.
Оскільки, справа в провадженні суду першої інстанції перебувала на протязі тривалого часу, а саме з грудня 2013 року і, зокрема в провадженні судді Погрібного С.О., під головуванням якого ухвалено оскаржуване повторне заочне рішення суду, з 23.07.2015 року. Тому судова колегія вважає, що у відповідача та його представника було достатньо часу для надання відповідних доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що вказані докази не надані ні відповідачем, ні його представником і суду апеляційної інстанції, хоча розгляд справа судом апеляційної інстанції відкладався, в тому числі і для перевірки доводів апеляційної скарги щодо наявності у відповідача вище зазначених доказів, однак ні відповідач, ні його представник в судові засідання в суд апеляційної інстанції не зявилися.
Також судова колегія, враховуючи вище наведене, зазначає, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 20 січня 2016 року у справі 6-2808цс15.
Розмір стягнутої судом матеріальної шкоди відповідачем відповідно до апеляційної скарги не оспорюється, інші доводи, крім вище вказаного, в апеляційній скарзі відсутні.
Таким чином, приймаючи до уваги вище зазначене, надані докази, обставини, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду.
За таких обставин, апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 необхідно відхилити, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2015 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
ОСОБА_8
ОСОБА_2
Судове рішення № 62046824, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 10.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/28772/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: