Ухвала суду № 62046817, 12.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5980/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з скаргою на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби посилаючись на те, що на примусовому виконанні в Малиновському ВДВС ОМУЮ знаходиться виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь скаржника заборгованості за кредитом в розмірі 196779,44 доларів США, судових витрат в сумі 3654 грн., виконавче провадження було відкрито 25.09.2015 року, до теперішнього часу рішення суду не виконано, хоча боржник має у власності ліквідне майно й відповідний дохід.

Скаржник просив суд визнати бездіяльність державного виконавця, що виразилась в невиконанні рішення суду у встановлений законом строк, неправомірною, зобовязати державного виконавця в двомісячний строк виконати рішення суду та перерахувати стягувачу суму заборгованості, визнати неправомірними бездіяльність начальника Малиновського ВДВС ОМУЮ щодо неналежного контролю за діяльністю державного виконавця, наслідком чого стало невиконання рішення, зобовязати його здійснити належний контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року скаргу задовольено частково, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Малиновського відділу ДВС ОМУЮ ОСОБА_3 щодо не вчинення ним всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 521/5 від 02.04.2012 р. виконавчих дій з примусового виконання рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.04.2014 р. по цивільній справі № 521/844/14-ц у строк, встановлений ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження». В задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

Вважаючи ухвалу суду незаконною начальник Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь Малиновського ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції Одеської області суму понесених судових витрат, а саме судового збору у розмірі 1378,00.

Заслухавши доповідь судді доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Із матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні в Малиновському ВДВС ОМУЮ знаходиться виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом м. Одеси 15.09.2014 р. на примусове виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2014 по цивільній справі № 521/844/14-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП «Імпульс», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 196779,44 доларів США, що еквівалентно 2234863,45 грн., судових витрат в сумі 3654 грн. Зазначений виконавчий лист видано щодо стягнення вказаної суми з боржника ОСОБА_2, оригінал листа оглянуто судом в матеріалах виконавчого провадження.

Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що вказаний виконавчий лист надійшов до примусового виконання з ВДВС Дарницького районного управління юстиції в м.Києві 22.09.2015 р.

25.09.2015 року державним виконавцем Малиновського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно боржника й оголошено заборону на його відчуження, що підтверджується відповідними постановами, оригінали яких оглянуто судом в матеріалах виконавчого провадження.

З відповіді ТСЦ № НОМЕР_1 МВС в Одеській області від 15.01.2016 р. вбачається, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

З відповіді Пенсійного фонду України № НОМЕР_2 від 05.11.2015 р. на запит державного виконавця вбачається, що станом на вересень 2015 р. боржник працював в ТОВ «Дженерал Інжинірінг».

07.06.2016 року державним виконавцем направлено запит до ТОВ «Дженерал інжиніринг» щодо підтвердження відомостей про працевлаштування боржника.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 58799661 від 10.05.2016 р., сформованої на запит державного виконавця, вбачається, що у власності боржника знаходиться квартира за адресою АДРЕСА_1.

Боржник зареєстрована у вказаній квартирі, що підтверджується відомостями з Відділу адресно-довідкового бюро ГУ ДМС України в Одеській області від 23.12.2015 р.

Відповідні документи містяться в матеріалах виконавчого провадження та оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 521/5 від 02.04.2012 р., організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Вказані дії мають бути проведені державним виконавцем з таким розрахунком, щоб здійснити стягнення за виконавчим документом у встановлений законом строк.

З матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що у строк, встановлений законом державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій, спрямованих на встановлення майна боржника: вихід за місцем проживання боржника державним виконавцем не здійснено, державним виконавцем не вчинено дій, спрямованих на встановлення наявності відкритих боржником рахунків в установах банків та коштів на них, запити щодо наявності у власності боржника нерухомого майна та щодо перевірки відомостей про працевлаштування боржника здійснено після спливу шестимісячного терміну, встановленого ч. 3 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи державного виконавця про неможливість звернення стягнення на нерухоме майно боржника з огляду на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відхиляються судом, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про відповідність вказаного майна вимогам даного закону, відповідних доказів державним виконавцем на підтвердження своїх доводів, суду ним не надано.

Враховуючи викладене, суд обгрунтовано вважав, що доводи заявника про неправомірну бездіяльність державного виконавця, яка виразилась в не вчиненні ним протягом визначеного ч. 3 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» строку всіх передбачених законом дій, спрямованих на примусове виконання рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.04.2014 по цивільній справі № 521/844/14-ц.

Вимоги скаржника про зобовязання державного виконавця в повному обсязі виконати рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.04.2014 по цивільній справі № 521/844/14-ц, та перерахувати на рахунок стягувача, визначену рішенням та виконавчим документом суму заборгованості в двомісячний строк не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

При здійсненні правосуддя суд не вправі втручатись в повноваження та діяльність органів держави та їх посадових осіб, або ж підміняти їх, й, відповідно, суд не має права зобов'язувати посадових осіб державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Таким чином, суд не вправі встановлювати наперед можливість примусового виконання рішення в повному обсязі у довільний строк.

Також не підлягають задоволенню вимоги скарги про визнання неправомірною бездіяльності начальника Малиновського ВДВС ОМУЮ щодо неналежного здійснення контролю за діями державного виконавця Заліпаєва Ю. В. при примусовому виконанні рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.04.2014 по цивільній справі № 521/844/14-ц й зобовязання його здійснити належний контроль за своєчасним та повним виконанням вказаного рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 10.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 521/5 від 02.04.2012 р., начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.

З матеріалів скарги не вбачається, що представник стягувача звертався з заявою (скаргою) до начальника Малиновського ВДВС ОМУЮ з приводу дій або бездіяльності державного виконавця при здійсненні ним виконавчого провадження з примусового виконання рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.04.2014 по цивільній справі № 521/844/14-ц, вищевказаними нормами закону встановлено право, а не обовязок начальника відділу перевірити виконавче провадження.

Таким чином, порушення вимог закону начальником Малиновського ВДВС ОМУЮ щодо здійснення ним контролю за примусовим виконанням рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28.04.2014 р.по цивільній справі № 521/844/14-ц не вбачається.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Посилання автора апеляційної скарги на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, неповне зясування судом обставин, як на підставни для скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, ч.1 п.1 ст. 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу начальника Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області відхилити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

ОСОБА_6