Постанова № 62046257, 11.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14141/16-а

Провадження № 2а/522/752/16

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

«11» жовтня 2016 року

Приморський районний суд м. Одеси як адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Погрібного С.О.,

за секретаря судового засідання Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним рішення відповідача від 25.02.2016 року №555 «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, просив визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси від 25.02.2016 року за № 555 про утримання надміру виплачених сум пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси припинити утримання переплати нарахованої позивачці пенсії в розмірі 33199,92 гривень за період з 30.08.2008 року до 29.02.2016 року, повернути ОСОБА_1 утримані кошти з нарахованої пенсії за вказаний період з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси поновити виплату пенсії ОСОБА_1, розраховану відповідно до протоколу 7311 від 10.10.2008 року й вирішити питання щодо судових витрат позивача. Позов обґрунтовувала тим, що УПФУ в Приморському районі м. Одеси незаконно, з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», 25.02.2016 року прийняло рішення № 55 про утримання надмірно виплачених сум пенсії з посиланням на те, що відділом освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надано іншу за змістом довідку для перевірки обґрунтованості попередньо наданої довідки про складові заробітної плати за період роботи з 01.09.1990 року по 31.06.2000 року, в той час як при призначенні пенсії у 2008 році на підставі вказаної довідки і протягом наступних 8 років у відповідача не виникало сумнівів щодо правдивості інформації, зазначеної у вказаній довідці. Позивач вважає незаконним розпорядження УПФУ в Приморському районі м. Одеси від 24.02.2016 року, яким їй перераховано пенсію та значно зменшено її розмір. Позивач вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що з її боку мали місце зловживання або повідомлення недостовірної інформації в довідці від 12.09.2008 року про складові заробітної плати.

У травні 2016 року позивачем отримано лист Управління Пенсійного фонду у Приморському районі м.Одеси від 10.05.2016 року вих. № 244/А-11. Згідно із зазначеним листом Управління Пенсійного фонду у Приморському районі м. Одеси у звязку з тим, що відділом освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, для перевірки обґрунтованості попередньо наданої довідки про складові заробітної плати за період роботи з 01.09.1990 року по 31.06.2000 року, надано іншу за змістом довідку, у звязку з чим виникла переплата пенсії у розмірі 33199,92 гривень. Також в рішенні про утримання надмірно сплачених сум пенсії від 25.02.2016 року № 555 Управлінням Пенсійного фонду у Приморському районі м. Одеси встановлено, що з 01.03.2016 року з позивача утримуватиметься переплата грошових коштів у розмірі 20% від загального розміру пенсії. Зазначені дії відповідача позивачка вважає незаконними та такими, що порушують її права, як пенсіонера, з огляду на що звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Представник відповідача надав суду заяву, якою просив розглядати справу за його відсутності; позов не визнав, про що надав письмове заперечення, в якому посилався на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу у звязку із виявленими значними розбіжностями у складових заробітної плати між пепередньо наданими й отриманими у 2016 році від страхувальника.

Позивачка надала суд заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд розглядати справу за її відсутності.

Дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

За правилом ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.

Відповідно до ст. 46 ч.1 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та з 30.08.2008 року перебуває на обліку в УПФУ в Приморському районі м. Одеси.

Пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з 03.02.2015 року перерахована відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

07.12.2015 року УПФУ в Приморському районі м. Одеси направлено до відділу контрольно-перевірочної роботи Управління службову записку щодо проведення зустрічної перевірки довідки про заробітну плату ОСОБА_1, виданої Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради за період роботи з 01.09.1990 року до 31.06.2000 року, за наслідками чого страхувальником надана уточнююча довідка від 18.02.2016 року за № 77 про заробітну плату ОСОБА_1 за період 01.09.1991 року до 30.09.1996 року.

Листами від 10.05.2016 року за № 244/А-11 та від 21.06.2016 року за № 303/А-11 УПФУ в Приморському районі м. Одеси повідомило позивача, що у зв'язку з наявністю в її пенсійній справі довідки про заробітну плату, виданої Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради, в якій містяться недостовірні дані за період з 1990 рік по 2000 рік, виникла переплата пенсії за період з 30.08.2008 року до 29.02.2016 року у розмірі 33199,92 гривень.

Судом встановлено, що 25.02.2016 року УПФУ в Приморському районі м. Одеси прийнято рішення «Про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру», в якому зазначено, що у зв'язку з наданням недостовірних відомостей у ОСОБА_1 утворилася переплата у виплаті пенсії за період з 30.08.2008 року по 29.02.2016 року в сумі 33199,92 гривень, яка підлягає погашенню пенсіонером у вигляді щомісячного утримання з її пенсії по 20% до повного погашення такої переплати.

Відповідно до ст.ст. 102, 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року за №374/7695.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Відповідно до частини третьої статті 107 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк з дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Аналіз зазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, дає підстави вважати, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності вини ОСОБА_1 чи зловживань з її боку при отриманні пенсії, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про незаконність рішення Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси від 25.02.2016 року № 555 «Про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру» та стягнення з ОСОБА_1 надміру виплаченої суми пенсії у вигляді відрахування 20% від пенсії щомісячно.

Окрім цього, суд надав належну правову оцінку доводам відповідача й дійшов такого.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно ст.65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції 1995 року) середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останні календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв в роботі.

Судом встановлено, що при первісному зверненні ОСОБА_1 із заявою до Управління ПФУ про призначення їх пенсії позивачем обрано визначений статтею 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» спосіб врахування середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії та надано довідку Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці, тобто за період з 01.09.1990 року по 31.06.2000 року.

При призначенні пенсії у 2008 році на підставі вказаної довідки вказана у ній інформація сумнівів у відповідача не викликала та призначена на її підставі пенсія виплачувалася позивачу близько 8 років до березня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Механізм прийняття, оформлення і розгляду поданих документів визначений постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Пунктом 5 Порядку №22-1 встановлено, що у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.17 Порядку № 22-1).

При цьому, пунктом 38 Порядку №22-1 передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що пенсійний орган має право перевіряти обґрунтованість видачі документів, які є підставою для призначення пенсії в трьохмісячний термін з дня подання заяви про призначення пенсії.

Таким чином, відповідач мав можливість здійснити у строк та в порядку, встановлені законом, перевірку даних, відображених в довідці про заробітну плату ОСОБА_1, проте своєчасно не скористався таким правом, а провів перевірку через вісім років.

З матеріалів справи вбачається, що з 2008 року пенсійний орган неодноразово здійснював перерахунок пенсії позивачу, у томі числі в 2015 році при приведенні її у відповідність до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак правом на проведення обґрунтованості видачі Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради довідок про заробітну плату від 12.09.2008 року відповідач не скористався, що свідчить про відсутність в останнього сумнівів щодо правдивості інформації про складові заробітної плати позивача, зазначені в такій довідці.

Підставою для прийняття рішення від 25.02.2016 року стали висновки УПФУ в Приморському районі м.Одеси про недостовірність відомостей, зазначених в довідці Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про складові заробітної плати позивача. Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано жодного доказу, що відомості вказаної довідки є неправдивими чи сфальсифікованими (підробленими).

Зазначена довідка Приморської районної адміністрації Одеської міської ради відповідає вимогам офіційного документу: скріплена підписами керівника та головного бухгалтера, мокрою печаткою підприємства.

В судовому порядку вказана довідка недійсною не визнавалась. Окрім цього, суд має розяснити стороні відповідача, що чинним законодавством України не передбачено право пенсійного органу визнавати документи, у тому числі довідки про розмір заробітної плати, такими, що не відповідають дійсності з тих підстав, що відомості попередньо поданих й наданої довідок під час перевірки достовірності наданих відомостей різняться. Наявність же таких розбіжностей у вказаних довідках про складові заробітної плати, на думку суду, не є беззаперечним твердженням, що недостовірність даних міститься саме у довідці № 77 від 18.02.2016 року, а не у довідках, наданих відповідачу у 2008 році.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Щодо посилання відповідача у листі від 10.05.2016 року про предявлення ним позову до страхувальника у вказаних правовідносинах до Господарського суду Одеської області про стягнення коштів, суд дійшов у вказаному висновків про те, що суду не представлено доказів того, що іншим судом не надано правову оцінку спірній довідці й досліджено докази, що підтверджують недостовірність її змісту.

Вищий адміністративний суд України в листі від 14.11.2012р. №2379/12/13-12 зазначив, що передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Окрім того, суду не представлено належних доказів того, що вказаний спір вже вирішено Господарським судом Одеської області.

У цій справі, відповідно до положень ч. 2 ст.71 КАС України, саме Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси повинно доводити недостовірність відомостей, що зазначені в довідці Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 18.02.2016 року про складові заробітної плати ОСОБА_1, однак жодного належного доказу щодо наявності вказаних обставин відповідач не надав, а його доводи ґрунтуються виключно на припущеннях.

Додатково судом враховано й те, що відносини, пов'язані із встановленням факту фіктивності того чи іншого документа, підпадають під ознаки такого діяння як використання підроблених документів, що відповідно до ст. 358 Кримінального кодексу України, є злочином. Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів порушення кримінального провадження за вказаним фактом, які б мали значення для встановлення об'єктивної істини у справі відповідно до вимог ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси не доведено, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 не було порушено норми Закону, а тому зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд доходить висновку, що заперечення відповідача й його правова позиція мають бути сприйняті судом критично, а заявлені в адміністративному позові вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За правилом п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 94 КАС України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 551,20 гривень.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 43, 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 11, 122, 158-163 КАС України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 25 лютого 2016 року № 555 Про утримання сум пенсій, надміру виплачених ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси припинити утримання переплати у розмірі 20% від суми нарахованої пенсії, призначеної ОСОБА_1, та повернути останній усі фактично утримані суми грошових коштів з пенсії на підставі рішення від 25 лютого 2016 року № 555 з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси поновити виплату пенсії ОСОБА_1 у попередньо призначеному розмірі пенсії до прийняття рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 25 лютого 2016 року № 555 Про утримання сум пенсій, надміру виплачених ОСОБА_1.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

11.10.2016