Рішення № 62042696, 12.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/8381/16-ц

пр. № 2/759/4059/16

12 жовтня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Сімейна позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.06.2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 33981,17 грн., що виникла за договором про надання споживчого кредиту члену кредитної спілки «Сімейна позика» №124/14-11073/01 укладеним 14.02.2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.02.2014 року між Кредитною спілкою «Сімейна позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №124/14-11073/01, відповідно до умов якого кредитна спілка надала позичальнику кредитні кошти у розмірі 17000,00 грн., зі сплатою відсотків по ньому в розмірі 18,08 % річних та 1,47 щомісяця від суми кредиту, строком погашення не пізніше 14.02.2016 року.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

Згідно п. 2.5 договору, при затримці сплати кредиту і відсотків по ньому, цей договір вважається таким, що має підвищений ступень ризику, і в цьому випадку, починаючи з наступного дня після 14-го числа відсотки за користування кредитом встановлюються в подвійному розмірі порівняно з п. 2.3 договору.

Відповідач, станом на 13.06.2016 року порушив умови договору і має прострочену заборгованість у розмірі 33981,17 грн., яка складається із тіла кредиту - 12726,57 грн.; відсотки - 21254,46 грн.

Відповідач повідомлявся про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед позивачем, однак, кошти позичальником повернуті не були, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

У судове засідання 12.10.2016 року представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав до суду заяву в якій просить слухати справу за його відсутності. Проти постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 22).

Відповідач до суду двічі поспіль не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 17, 21), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 14.02.2014 року між Кредитною спілкою «Сімейна позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №124/14-11073/01, відповідно до умов якого кредитна спілка надала позичальнику кредитні кошти у розмірі 17000,00 грн., зі сплатою відсотків по ньому в розмірі 18,08 % річних та 1,47 щомісяця від суми кредиту, строком погашення не пізніше 14.02.2016 року (а.с. 4).

Відповідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язався, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит в порядку та строки, обумовлені цим договором.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно п. 2.5 договору, при затримці сплати кредиту і відсотків по ньому, цей договір вважається таким, що має підвищений ступень ризику, і в цьому випадку, починаючи з наступного дня після 14-го числа відсотки за користування кредитом встановлюються в подвійному розмірі порівняно з п. 2.3 договору.

Кредитна спілка свої зобов'язання за кредитним договором виконала та надала позичальнику кредит, що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 14.02.2014 року (а.с. 7).

Відповідач, станом на 13.06.2016 року порушив умови договору і має прострочену заборгованість у розмірі 33981,17 грн., яка складається із тіла кредиту - 12726,57 грн.; відсотки - 21254,46 грн. (а.с.5).

Відповідач повідомлявся про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед позивачем, однак кошти позичальником повернуті не були.

Таким чином, враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже такими, які слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1378,00 грн. (а.с. 8).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Сімейна позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Кредитної спілки «Сімейна позика» (р/р 2650501302659 ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 26252392) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №124/14-11073/01 укладеним 14.02.2014 року у розмірі 33981,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Кредитної спілки «Сімейна позика» (р/р 2650501302659 ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 26252392) судові витрати по справі у вигляді судового збору: 1378,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник