Постанова № 62042262, 17.10.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9244/16-а

Провадження № 2а/712/512/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Мельник І.О.

при секретар- Хоменко А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії державного службовця,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, де просить визнати дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії державного службовця неправомірними та зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси здійснити перерахунок з моменту призначення пенсії відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області № 12352/08 від 10.08.2016 про складові заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90% заробітної плати, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії нарахованої та виплаченої повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне (пенсійне) страхування провести нарахування та виплати різницю пенсії за минулий час, без обмеження її максимального розміру, без зміни визначення індексації пенсії в результаті перерахунку (п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078) та забезпечити виплату пенсії в подальшому в розмірі 90% заробітної плати згідно зазначеної довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь які 6 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсію), що подається для призначення пенсій відповідно до Закону України „Про державну службу та допустивши до негайного виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Позивачка в судове засідання не зявилася, скерувала заяву про розгляд справи у її відсутність позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, скерував до суду заяву в якій просила справу розглядати в її відсутність, проти позову заперечував та надав письмові заперечення, в яких зазначалось, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця, тому зазначені виплати не враховуються для обчислення пенсії.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% від суми заробітної плати державного службовця, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується також відповідним пенсійним посвідченням № НОМЕР_1.

ОСОБА_1 10.08.2016 року звернуласяя до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії включивши до розрахунку „Інші виплати згідно довідки Управління ПФУ№ 12352/08 від 10.08.2016 року.

Листом № 431/К-10 від 13.06.2016 відповідач інформував позивача про відмову в задоволенні її вимог з тих підстав, що з 01.06.2015 скасовано норми щодо перерахунку пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»від 30 жовтня 2008 року №19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством.

Вказаною постановою судом зроблено висновок, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року залишена без змін.

Відповідно до ст.72 КАС України, дані обставини не потребують доказуванню, оскільки є преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини п'ятої статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

До законодавства, яким регламентовано питання індексації заробітної плати, належить насамперед Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282), який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін задля дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно із Законом № 1282, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).

До звільнення позивачу нараховувалася і виплачувалася допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань відповідно до п.п.3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, та індексація заробітної плати, що має систематичний характер, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України «Про оплату праці»).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 р. у справі № 21-97а13.

Згідно зі ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Приймаючи до уваги, що з суми виплат допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони повинні враховуватися Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області при здійсненні нарахування (перерахунку) пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області стосовно проведення перерахунку призначеної пенсії, що включені до довідки, проте листом № 431/К-10 від 10.08.2016 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушене своє право.

Позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 10.08.2016 року і 10.08.2016 отримала відмову в перерахунку пенсії. Тому, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 10.02.2016 року.

Відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011р. № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VІ не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія до набрання ним чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 37-1 Закону України (в редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 08.07.2011р. № 3668-VІ), оскільки редакція цього закону звужує права позивача в частині розміру нарахування пенсії. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року (справа № 21-348а13) та від 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а13).

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вимоги позивача в частині забезпечення виплати пенсії в подальшому в розмірі 90% сум заробітної плати згідно зазначеної довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним, суд вважає, такими, що не підлягають до задоволення, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, субєктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також зясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Позовні вимоги, щодо захисту права, яке могло б виникнути у майбутньому і щодо якого невідомо, чи виникло б таке право, не можуть бути задоволені судом.

Що стосується судового збору, то суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно віднести за рахунок держави, оскільки позивач являється інвалідом 2 групи та відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 1 частини 1 статті 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186 КАС України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.33, 37 Закону України «Про державну службу», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії державного службовця задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області провести перерахунок та виплату пенсії пенсії державному службовцю ОСОБА_1 з врахуванням інших виплат та індексації відповідно до довідки виданої Управлінням Пенсійного фонду України № 12352/08 від 10.08.2016 року, в розмірі 90 відсотків сум заробітної плати, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії фактично отриманих сум заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування, починаючи з 10 лютого 2016 року.

Постанову в частині стягнення зобовязання допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови, в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий І.О.Мельник