Постанова № 62040538, 10.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5628/16-п Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/509/16 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 429 10.10.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, з участю: захисника ОСОБА_2, представника Київської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2016 року на

Зуфера Джумалі (ZUFER CUMALI), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Узбекистан, проживаючого за адресою: м.Анталія, Туреччина, вул. Savas Can, 28/10, власника туристичної компанії «NEED TOUR» м.Анталія, Туреччина,

за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. без конфіскації валюти; вилучену валюту у розмірі 40000 євро повернуто Зуферу Джумалі.

Зуфера Джумалі притягнуто до відповідальності за те, що він, 15 червня 2016 року о 10 годині 50 хвилин прилетів до України з Туреччини м. Анталія, літаком авіакомпанії «WIND ROSE», рейсом № 7W 7016 та обрав проходження митного контролю в каналі, позначеному символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягали письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадали під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», у нього були виявлені не заявлені 50000 євро, готівка переміщувалась без ознак приховування. Із вказаної суми Зуферу Джумалі було пропущено 10000 євро та за протоколом про порушення митних правил вилучено 40000 євро.

У апеляційній скарзі представник Київської митниці ДФС порушив питання про скасування постанови, оскільки вважав, що суд однобічно та поверхнево підійшов до розгляду справи та як наслідок застосував до правопорушника стягнення у виді штрафу без конфіскації затриманої валюти, вважав що версія правопорушника стосовно його майбутньої інвестиційної бізнес-діяльності безпідставно врахована судом першої інстанції та можливо є фіктивною, оскільки матеріали справи не містять жодних документів чи угод, які б вказували на намір правопорушника виконати вимоги інвестиційного законодавства України. Крім цього, посилання судді на корисний суспільний характер майбутньої інвестиційної діяльності Зуфера Джумалі для України та інвестиції в економіку України є безпідставними, оскільки він є нерезидентом України, а тому результатом майбутньої його господарської діяльності стане виведення частини валового внутрішнього продукту за межі України. Не передбачає зазначений бізнес-проект і витрати на створення певної інфраструктури, оскільки є вже готовим бізнесом діючим рестораном.

Разом з цим апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено джерело походження переміщуваної валюти та кінцеве її призначення.

Крім цього, апелянт вважає висновки суду, стосовно покладення індивідуального надмірного тягаря на правопорушника - помилковим, оскільки суддею не було встановлено загального майнового стану правопорушника, рівень щорічного прибутку у кількісному вираженні, джерела іншого, окрім туризму, доходу, рівень витрат, а також не враховано те, що Зуфер Джумалі є співвласником туристичної «Facetour turizm», Туреччина, що спростовує висновки судді про єдине джерело прибутків правопорушника.

Апелянт просив постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати Зуфера Джумалі винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накласти стягнення у виді конфіскації вилученої валюти та штрафу у відповідному розмірі.

Вислухавши пояснення:

представника Київської митниці ДФС, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

захисника, який доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Висновки судді про доведеність події порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та винності Зуфера Джумалі у його вчиненні за обставин, наведених у постанові стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 15 червня 2016 року № 0433/125120103/16, протоколом опитування в справі про порушення митних правил від 15 червня 2016 року, доповідною запискою державного інспектора відділу митного оформлення №3 від 15 червня 2016 року, поясненнями Зуфера Джумалі, та іншими доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи та як наслідок хибності висновку про відсутність підстав для конфіскації коштів, не ґрунтуються на зібраних матеріалах із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і обєктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Апеляційний суд Київської області звертає увагу на те, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес, проте із урахуванням обставин даної справи, не відповідатиме принципу пропорційності (справедливої рівноваги між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав конкретної особи). Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа буде нести «особистий і надмірний тягар».

Апеляційний суд прийшов до висновку, що застосування стосовно Зуфера Джумалі стягнення у виді конфіскації затриманої валюти, буде порушенням зазначеного вище принципу пропорційності наслідком якого стане накладення на Зуфера Джумалі індивідуального надмірного тягаря. Наведене указує на правильність рішення судді про незастосування щодо Зуфера Джумалі стягнення у виді конфіскації валюти.

Наведене указує на те, що підстав для скасування чи зміни постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2016 року щодо Зуфера Джумалі. суд не вбачає, у звязку із чим, залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 462, 487 МК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС України залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2016 року щодо Зуфера Джумалі залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ /підпис/ ОСОБА_1