Рішення № 62039129, 12.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4221/13-ц Провадження № 22-ц/773/994/16 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І. ,

суддів - Карпук А.К., Матвійчук Л.В.,

секретар - Кирилюк О.О.,

з участю пр-ка позивача - Ліпкевича І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося в суд із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 29.05.2008 року між ТзОВ «Укрпромбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 227-012/ФК-08, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 194000 грн. на строк по 28.05.2011 року зі сплатою 19,5% річних за користування кредитом.

ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору на підставі укладеного 30.06.2010 року договору між ТзОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк».

Позичальник не виконував належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 19.02.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 284294,43 грн., які позивач просив стягнути з відповідача, а також відшкодувати судові витрати.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 травня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 284294 грн. 43 коп. та 2842 грн. 94 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.

У судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомлена про день та годину розгляду справи, не з'явилася.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просить її відхилити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до зміни з таких підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.05.2008 року між ТзОВ «Укрпромбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 227-012/ФК-08, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 194000 грн. на строк по 28.05.2011 року зі сплатою 19,5% річних за користування кредитом. Встановлено графік платежів за договором із визначенням відповідних розмірів коштів для погашення кредиту. Також сторонами було узгоджено графік зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом), згідно якого щомісячний розмір платежу з 01.12.2009 року по 25.05.2011 року визначено - 10777,78 грн. (а.с.5-16).

ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору на підставі укладеного 30.06.2010 року договору між ТзОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» (а.с.22-26, 146-151).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З урахуванням наведеного безпідставними є покликання апелянта на те, що позов не підлягає до задоволення, оскільки ніяких прав ПАТ «Дельта Банк» вона не порушувала.

Крім того, про заміну кредитора відповідач повідомлена спільним листом ПАТ «Дельта Банк» і ТзОВ «Укрпромбанк», який був їй надісланий 09.07.2010 року рекомендованим листом за адресою, зазначеною у кредитному договорі - с.Привітне Локачинського р-ну Волинської області (а.с.68-71).

На порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування ним - не виконувала.

Із наданого представником позивача суду апеляційної інстанції розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 19.03.2013 року заборгованість відповідача перед банком по кредитному договору № 227-012/ФК-08 від 29.05.2008 року становить 284294 грн. 43 коп., з яких: непогашений кредит - 180918,43 грн. та несплачені відсотки - 103376 грн. (а.с.165).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання, а тому відповідно до вимог закону та умов договору з неї підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Разом з тим, суд передчасно та помилково дійшов висновку, що до стягнення підлягає заборгованість повністю у заявленому позивачем розмірі з таких підстав.

Із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором банк згідно відмітки поштового штампа звернувся 01 березня 2013 року (а.с.2-4, 32).

До позовної заяви приєднано довідку про загальний розмір заборгованості, без уточнення помісячної заборгованості (а.с.21).

В порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК України суд не роз'яснив позивачу та не сприяв наданню ним помісячного розміру заборгованості.

Вперше про неврахування позовної давності, яка сплила відповідач зазначає в апеляційній скарзі і колегія суддів приходить до висновку, що таке посилання слід врахувати, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

У матеріалах справи відсутні будь-які докази про належне повідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції до ухвалення заочного рішення.

Разом з тим, покликання апелянта на необхідність відмови в позові з підстав розгляду справи у її відсутності - не заслуговують на увагу, оскільки чинний на даний час Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає такої підстави для скасування судового рішення як розгляд справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь, не повідомлених належним чином про час і місце судового засідання. Однак, жодних доказів у заперечення позовних вимог в частині розміру заборгованості відповідач не приєднала і до апеляційної скарги.

Умовами кредитного договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч.1 ст.255 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору, а саме додатком № 2 до договору позичальник зобов'язана здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі 10777,78 грн. у період з 01.12.2009 року по 25.05.2011 року включно (а.с.15-16).

Враховуючи зазначений графік та розрахунок позивача, наданий суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 243147 грн. 64 коп. за період з 01.03.2010 року по 01.03.2013 року, з яких 43111,12 грн. (10777,78 грн. х 4) - заборгованість по тілу та відсотках за період з березня по червень 2010 року включно, 129333,32 грн. - заборгованість по тілу кредиту за період з липня 2010 року по травень 2011 року включно та 70703,20 грн. - заборгованість по відсотках за період з липня 2010 року по липень 2012 року включно.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду.

У зв'язку із частковим задоволенням позову та частковим задоволенням апеляційної скарги відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача та з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно часткам задоволених вимог кожному.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 29 травня 2013 року в даній справі змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 227-012/ФК-08 від 29.05.2008 року у розмірі 243147 грн. 64 коп. (двісті сорок три тисячі сто сорок сім грн. 64 коп.) та 2431 грн. 48 коп. (дві тисячі чотириста тридцять одну грн. 48 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 469 грн. 08 коп. (чотириста шістдесят дев'ять грн. 08 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді